//Правда про статистику в Україні. Чому нас чекає другий спалах коронавірусу

Правда про статистику в Україні. Чому нас чекає другий спалах коронавірусу

Україна не пройшла пік пандемії, і це легко довести

Ми наблизилися до піка десь тиждень тому і пробули в цьому стані приблизно 5 днів, після чого відступили — вже два дні кількість хворих в Україні зростає. Наприклад, коли почалося входження в пік, активних випадків було 13 388, потім ця кількість почала трохи зменшуватися. Україна увійшла в стан квазіпіка — стан, коли перший день починає зменшуватися кількість хворих на коронавірус, які одночасно перебувають у лікарнях.

25 травня було досягнуто умовний максимум — у лікарнях перебувало 13 388 осіб. Це не означає, що не було нових заражень, вони були — спочатку 339, потім 121, але водночас була й велика кількість тих, хто одужував.

26 травня кількість хворих знизилася до 13 365, потім до 13 252 і 13 274, але далі кількість інфікованих знову стала перевищувати кількість тих, хто видужує, і ми втратили цей стан 30 травня. І ось 30−31 травня і 1 червня ми, на жаль, маємо більше інфікованих, ніж одужалих. У цьому процесі, звичайно, бере участь і смертність.

Знімати обмеження карантину потрібно дуже обережно й акуратно, обов’язково прислухаючись до думки експертів, які розуміють ситуацію не тільки в Україні, а й в усьому світі. Україна не вигадала коронавірус, ми йдемо шляхом багатьох країн. Наприклад, Польщі — у нас з нею дуже близькі показники. Ми повинні орієнтуватися на неї та інші країни, фахівці повинні за ними спостерігати, щоб розуміти закономірності проходження епідемії. На жаль, ці закономірності такі, що передчасне зняття обмежень карантину призводить до других спалахів. Я відзначаю ці спалахи, оскільки веду математичний моніторинг перебігу пандемії більш ніж у 50 країнах, статистиці яких я довіряю — це країни Європи та деякі інші.Знімати обмеження карантину потрібно дуже обережно й акуратно

Вперше другі хвилі (саме через ослаблення обмежень) почалися 2−3 тижні тому у Вірменії й Азербайджані, хоча перша хвиля не дійшла до нуля. Взагалі в світі є всього пара країн, де перша хвиля повністю зникла — це Гренландія (хоча це не країна, а територія Данії) і кілька днів тому до неї приєдналася Чорногорія. Але через 46 днів після того, як кількість хворих COVID-19 опустилася до нуля, і Гренландія отримала невелику другу хвилю, там знову є хворі.

Потрібно дуже акуратно знімати обмеження. Другі хвилі почалися не тільки у Вірменії та Азербайджані, але і в Гібралтарі, на Мальті, Швеції та Іспанії, що дуже важливо, адже остання так сильно постраждала від коронавірусу. На жаль, ослаблення карантину призвело до того, що в Іспанії приблизно тиждень піднімається друга хвиля. Це саме відбувається в Албанії та Північній Македонії.

Раніше вважали, що епідемія має повністю закінчитися в цих країнах, а восени початися друга хвиля. Але це припущення настільки ж неправильне, наскільки й те, що влітку висока температура може послабити вірус і закінчити епідемію. Цього теж не відбулося, ми бачимо, як у жарких країнах, наприклад, в Ірані і Туреччині епідемія просто лютує, незважаючи на вищу температуру повітря. Експерти повинні розуміти, що відбувається в світі, інакше вони не можуть робити висновки за ситуацією в конкретній країні.

Президія Академії наук України доручила якійсь математичній групі високого рівня робити математичні моделі епідемії в Україні. Але ми вже кілька разів чули помилкові заяви. Спочатку головний санітарний лікар країни Віктор Ляшко сказав, що 15 квітня буде пройдено пік, потім міністр охорони здоров’я Максим Степанов сказав, що це станеться 22 квітня, потім група математиків сказала, що з 2 до 8 травня — і все це виявилося неправильно. Чому? Тому що у нас, на жаль, присутній дуже важливий політичний аспект. Начебто справа стосується здоров’я людей, проте, політика присутня. Кабмін і Офіс президента можуть чинити тиск на Міністерство охорони здоров’я і ці математичні групи, змушуючи їх мінімізувати прогнози щодо епідемії. Тобто зробити поспішні висновки. Раптом пройдемо пік, раптом не пройдемо. Це неприпустимо, оскільки мова йде про здоров’я та життя людей.

Мені важко довести, сидячи біля комп’ютера, що ця статистика хибна, але я бачу математичні тенденції. Потужність наших лабораторій, найімовірніше, не перевищує 500 тестів на день. Ми ще жодного разу не вийшли за 500 тестів на день, що і наштовхує мене на підозри, що ми фіксуємо не кількість інфікованих, а кількість тестів з позитивними відповідями, обмежену потужністю лабораторій. Адже лабораторії працюють не в кожному обласному центрі, з багатьох областей тести відправляються в київські лабораторії, потужність яких, на жаль, невисока.

Коефіцієнт смертності у нас теж неадекватний. Він поводиться дуже дивно, ніби не існує світу та інших країн, де проходить епідемія. Таке враження, що у нас хтось зверху поставив стелю в 3% і кількість за неї не виходить. Навіть у країн з розвиненою медициною ми бачимо, як поводиться коефіцієнт смертності. Він поступово збільшується і, звичайно ж, ніде він не зупиняється на 3%, є цифри набагато вищі. У нас же він стабільно тримається близько 3%, щоб не наштовхувати на підозри, що є якась інструкція. Так поводиться тільки Росія — де точно є інструкція не перевищувати 1% смертності.

На жаль, ситуація така, що політичні аспекти цієї всесвітньої хвороби починають домінувати над тими аспектами, які повинні бути важливішими — це здоров’я і життя людей. Це неприпустимо, громадянське суспільство і експерти повинні обов’язково сказати своє слово.

Із маткріалів сайту nv.ua