//НЕ ЧІПАЙТЕ УКРАЇНСЬКУ МОВУ. З РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ

НЕ ЧІПАЙТЕ УКРАЇНСЬКУ МОВУ. З РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ

Останнім часом деякі канали ТБ щодня говорять про ініціативу Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова удосконалити  Закон про мову, мовляв, там є багато недоліків.

Цілком підтримую цю думку. Ну, скільки у нас громадян України неукраїнської національності? Відсотків 18-20.От і дати  стільки ж відсотків на неукраїнський контент та ще й час передачі  визначити тоді, коли йде “Машина часу”. Опівночі. Щоб мали й знали люди свої права. А то є у нас угорців десь  під сто тисяч, а гвалту наробили на всю Європу. А заодно і Росіїі нагадати, що  із 145 мільйонів громадян РФ  – на території Росії постійно проживають три мільйони українців. Але коли взяти Кубань, “Зелений клин” (Хабаровський край), у 2018 році було проголошено Далекосхідну Українську Республіку,Воркуту, Норильськ, Магадан та поцікавитись, хто батьки і діди цих нині росіян, то виявиться, що  понад половина населення цих країв насправді нащадки етнічних українців. Правда, за багато десятиліть зроблено все, щоб зденаціоналізувати українське населення.
створено такі умови, коли визнавати себе українцем було просто небезпечно. І, на жаль, жорстока політика русифікації  дала результати.

Ще навіть при президентах Горбачову та Єльцину були в РФ українські класи, школи. У Москві – українська бібліотека. але з приходом до влади путінської  “Єдіной Росії” – все позакривали. Так от, логічно, щоб скільки годин мовлення українською є в Росії, стільки ж  мало б бути і для росіян в Україні. Так би мало бути і зі школами:  скільки українських в РФ, стільки ж і в Україні російських шкіл. Справедливо? Справедливо.

Натомість, у нас  всіма можливими способами нав’язується думка про нібито “обмеження прав російськомовних  громадян” і відповідно вся урядова політика спрямована на  всебічне посилення  російськомовного контенту  не тільки в інформаційному полі, але й усіх інших можливих сферах. Ну, не вчать люди історії, вірніше, наша влада “зачарована на схід” і історію знає тільки ту, що її писали в тюрмі народів – СРСР та Росії. А та історія все поставила з ніг на голову і виходить  за твердженнями московських русифікаторів, що дочка старша за маму. Для прикладу, Русь у Києві хрестили в 988 році, а перша писемна згадка про Москву датується тільки 1147 роком. Та й це виявилося, м’яко кажучи, неправдою. Як писав відомий історик Ярослав Дашкевич: “Брехнею є те, що Москва заснована Юрієм Довгоруким у 1147 році. Це міф, який не має доказового підтвердження. Москва як поселення була заснована 1272 року. Цього ж року був проведений третій перепис населення Золотої Орди. При першому переписі (1237–1238 pp.) і другому (1254–1259 pp.) поселення – Москва не згадується”!

То як українська мова може бути “нарєчієм”, “діалектом російської”, коли в часі розквіту Київської Русі (України) і функціонування давньоруської (давньоукраїнської) мови тієї російської, як і Москви, просто не існувало?

І взагалі, пане Голово ВР, історія засвідчує, що всі криваві змагання, що чинили українці, зауважу, на своїй землі, починаючи від Богдана Хмельницького – через віки і аж до бандерівців, були  саме із-за мови, що є основою національної ідентичності кожного народу. Навіть ваш “велікій” Лєнін, злий геній людства,  попереджав своїх соратників: ” Не чіпайте української мови…”. А Вам, даруйте, пане Дмитре, ой, як далеко до нього.

Не чіпайте українську мову!

P.S. Пане редакторе, вважаю за доцільне передати цю замітку у приймальну нашого народного депутата  у ВР Ореста Саламахи. Може, він ознайомить з нею п. Разумкова, Голову ВР, і той не напоре дурниць.

Михайло БАЙРАК