//ТАЄМНИЦЯ РОДИНИ ДОРНТІВ АБО ДЕКІЛЬКА СЛІВ ПРО «СОВЄЦКИЙ» ДУРНОТИЗМ

ТАЄМНИЦЯ РОДИНИ ДОРНТІВ АБО ДЕКІЛЬКА СЛІВ ПРО «СОВЄЦКИЙ» ДУРНОТИЗМ

Появу прізвищ на Галичині історики пов’язують із виникненням права власності та необхідністю офіційного його оформлення. Спочатку родові прізвища мали переважно багаті люди, які володіли значними статками: купці, князі, магнати, власники земель. Проте вже в XVII ст. ледь не всі українці мали власні прізвища.

В історичному розвитку кожного народу наступає такий період, коли звати людину лише одним власним іменем стає недостатньо. Вказівка та ім’я батька або діда також не завжди задовольняє. Особливо гостро це відчувається з розвитком юридичних інститутів та формуванням норм офіційного іменування особи.

Постійне перебування українських земель в складі інших держав разом із відсутністю власної держави спричинилося до того, що системне наукове вивчення українських прізвищ припадає на другу половину XX століття. Зібрано й проаналізовано прізвища окремих історико-етнографічних регіонів України, зокрема історичний антропонімікон Лемківщини (С. Панцьо), Прикарпатської Львівщини (І. Фаріон), Буковинської Наддністрянщини (Л. Тарновецька), Лівобережної України (С. Глущик), Житомирщини (Л. Ящук); давні та сучасні прізвища: Закарпаття (П. Чучка), Бойківщини (Г. Бучко), Гуцульщини (Б. Близнюк), Опілля (Г. Панчук), Лубенщини (Л. Кравченко), Північної Тернопільщини (С. Шеремета), Західного Поділля (Н. Рульова), Розточчя (О. Марочкіна), Покуття (Н. Вирста); сучасні прізвища: Північного степу України (Т. Марталога), південно-східної України (В. Познанська), Дніпровського Припоріжжя (І. Корнієнко), Північної Донеччини (Н. Булава), Середньої Наддніпрянщини (Ю. Бабій), Центральної та Східної Донеччини (Ю.Новикова) та ін. Інформацію про особливості ономастики українських прізвищ можна почерпнути безпосередньо із наукових праць вказаних авторів, скориставшись інформаційно-бібліографічним довідником М. Торчинського «Ономастичні студії в Україні (дисертаційні дослідження, захищені у другій половині XX – на початку XXI століть)».

Метою цієї невеликої газетної публікації є спроба зупинитися на історії, закономірності виникнення, розвитку, зміни та поширення у Бориславі та його околицях доволі відомого у мові та мовленні місцевих мешканців прізвища – Дурнота. Це прізвище поширене в Опаці, Бориславі, Трускавці, Підбужі та Дрогобичі і навіть у Львові. Більш ніде на Західній Україні, а тим більше на Східній, такого дивного та абсурдного прізвища, що за семантикою тяжіє до образливого прізвиська не зустрічається.

Не буду приховувати, до написання вказаної статті підштовхнув мене доктор фізико-математичних наук, професор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка, лауреат Державної премії України у галузі науки та техніки Анатолій Прикарпатський, який є уродженцем м. Борислава, батьки якого родом із с. Опака Дрогобицького району. Як з’ясувалося під час розмови, пан Анатолій деякий час проживав у своєї бабусі в с. Опака, котра пізніше перебралась до сина Кароля до Борислава. Тут він закінчив середню школу. У нашому місті до сьогодні проживають члени його родини, коріння якої походить з Опаки.

– Якщо заглибитися у семантику родового прізвища нинішніх Дурнот із Опаки, – зазначає пан Анатолій, – то відразу у відкидається його штучність, що не лише не вкладається в норми українського словотвору, але й відверто суперечить їм. Це у російському фольклорі «дурачок» є предметом захоплення. В українській традиції завжди шанувалися лицарі, умільці, ремісники, відтак принципи творення прізвищ були зовсім іншими.

Треба сказати, що професор Прикарпатський тривалий час ґрунтовно займався дослідженням генеалогії власного роду, який бере початок на Опаці.

Офіційне прізвище Прикарпатський у професора з’явилося лише у 70-х роках минулого століття, коли випускнику, золотому медалісту

Бориславської середньої школи №6 пояснили, що його родове прізвище Дурнота матиме негативний вплив на його подальше життя, а особливо – наукову кар’єру. Власне, тоді у подружжя Кароля Степановича та Катерини Степанівни Дурнот із Опаки замість сина Анатолія Корольовича Дурноти з’явився – Анатолій Корольович Прикарпатський, хоч ні батько, ні мати майбутнього доктора фізико-математичних наук жодного стосунку до «дурноти» не мали. Вони завжди належали до трудолюбивих і розважливих галицьких господарів, що жили з праці рук. Дурнотами їх разом із усією великою родиною зробила совєцька влада, яка прийшла в Галичину у вересні 1939 і встановилася по закінченні Другої світової війни.

Справжнє родове прізвище і батька, і матері, і усієї нинішньої родини професора Прикарпатського – Дорнт.

Коріння прізвища родини Дорнтів, яка була совєтською владою в офіційних документах перейменована у Дурнот, сягають середини позаминулого століття і має австрійське походження. Як відомо, Австро-Угорська імперія після утворення в середині ХІХ ст. вела різні регіональні війни: то з Італією, то з Балканськими країнами, то з Росією. Десь у ті часи на Опаці з’явився перший австріяк Пауль Дорнт, який був австрійським жовніром родом із невеличкого села поблизу австрійського міста Лінц. Пауль Дорнт був направлений на службу в Галичину, де після звільнення із війська й осів в українському селі, одружившись на місцевій галичанці. Тут він збудував хату та почав господарювати. Невдовзі до нього долучився молодший брат Ніколяс, якого останній запросив до української Опаки собі на підмогу в господарстві. Ніколяс Дорнт також через якийсь час одружився з місцевою опачанкою і почав самостійно господарювати.

Кароль Михахайло Доронт

Родини Пауля та Ніколяся, яких в селі Опака називали Дорн(о)тами, розросталась, аж поки Західна Україна після декількох років невдалої боротьби за незалежність у 1918 році не опинилася під окупацією Польщі. Власне, польська адміністрація дописала ту зайву літеру «о» до австрійського прізвища Дорнтів, пристосовуючи його до польської вимови. Таким чином опацькі родини з австрійським корінням Дорнтів поляки перейменували в Дорнотів, а вже 1939 року, коли на Галичину прийшла друга російсько-совіцька окупаційна влада, родові прізвища осілих в українській Опаці австрійців Пауля та Ніколяса Дорнтів трансформували у Дурнота. Перечити такому нахабству «освободітєлей» у ті непрості та буремні часи було не те, що складно, але й смертельно небезпечно.

Лише зараз виходець із опацької родини Дорнтів, доктор фізико-математичних наук, професор та лауреат Державної премії України у галузі науки та техніки Анатолій Прикарпатський-Дорнт намагається реабілітувати несправедливо викривлене прізвище.

Пан Анатолій ніяк не може змиритися, що отой нахабно записаний совітами в офіційні документи совєцький «дурнотизм», псував, псує і буде продовжувати псувати життя невинним людям, що стали заручниками чиєїсь дурості.

Петро МАГУР

На фото вгорі Анатолій Прикарпатський-Дорнт