Зараз потрібні термінові та рішучі заходи з попередження можливої шкоди, адже робити це завтра може бути вже пізно

Немає жодних сумнівів, що Україна стикнулась наразі з дуже серйозною кризою. Я скажу більше — на мою думку, відбувається повзучий державний переворот, здійснюваний проросійськими та олігархічними колами, що прагнуть реваншу, а також втікачами від правосуддя та прагнучими влади популістами, які об’єднуються в підтримці останніх рішень псевдоконституційного суду.

Як сказав вчора президент Володимир Зеленський у своїй сильно сформульованій заяві, сповненій тривоги та рішучості дати відсіч (в статті в Financial Times), Конституційний суд «виніс руйнівне рішення, намагаючись демонтувати нашу антикорупційну архітектуру». В цьому рішенні вказується, що «Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) не має конституційного права переглядати та розкривати декларації державних службовців», і що «подання неправдивої інформації більше не буде службовим злочином».

Наслідком такого рішення, якщо не зупинити вступ його в дію, буде знищення того прогресу, який досягнуто у важкій боротьбі з корупцією, та у наших намаганнях відповідати європейським стандартам та умовам для подальшої підтримки та інтеграції до євроатлантичних структур. Це підірве довіру до України та дискредитує керівництво країни, викличе серйозні сумніви щодо його мотивів та заявленої відданості реформам та демократичним перетворенням.Сьогодні навіть західні експерти не є одностайними щодо того, як реагувати на цю кризу

Незважаючи на серйозні невирішені питання, пов’язані з конфліктом інтересів — низка суддів, включаючи голову, перебувають під слідством за неналежну поведінку, зокрема й за те, що вони не повністю декларували свої майнові активи, суд по суті взяв верх над парламентом і президентом України. Він призначив себе остаточним арбітром з найважливіших питань, що стосуються стратегічного напрямку, який Україна вже визначила для себе та закріпила в Конституції, а також моралі та етики, яких слід дотримуватися в суспільному житті.

Роблячи це, Конституційний суд фактично перебирає на себе прерогативу накладати вето на рішення законодавчої і виконавчої влади і таким чином здійснювати керування країною певною подобою судової влади.

Це не що інше, як спроба державного перевороту під інакшою назвою, здійснена не представниками незалежної судової влади — на жаль, у нас цього ще немає в Україні, — а групою політичних призначенців, для яких суспільні та національні інтереси, очевидно, є другорядними.

Це момент істини для країни та її президента, парламенту та громадян. Чи є у керівництва та парламенту країни рішучість і сміливість перемогти цей спільний і, по суті, антидемократичний наступ реваншистських сил, що видають себе за захисників Конституції, навіть якщо це передбачає ризик різкої критики з боку цинічних політичних опонентів, а також деяких недалеких занепокоєних зовнішніх доброзичливців?

На його честь, Зеленський прийняв виклик, вдарив на сполох та розпочав рішучі дії щодо усунення цієї небезпечної загрози. Не пом’якшуючи своїх слів, він закликав «усі українські прореформаторські сили та громадянське суспільство об’єднатися та співпрацювати у цій боротьбі за душу та майбутнє нашої держави».

Зараз вже його опоненти звинувачують президента у порушенні Конституції, а колишній президент Петро Порошенко навіть говорить про намагання Зеленського узурпувати владу. Цього можна було очікувати лише від проросійських сил та антизахідних прихильників злостивого олігарха Ігоря Коломойського. Але це звучить дещо дисонансно від лідера партії, яка називає себе Європейською солідарністю, і кілька депутатів якої в 2014 році, після Євромайдану, проголосували за зміни у парламенті, які вважалися необхідними, втім є сумнівними з юридичної точки зору.

У теперішній ситуації важливо нагадати деякі основоположні принципи, закріплені в Конституції України. У статті 5 досить чітко зазначено, що «народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні». У ній наголошується: «Право визначати та змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не повинно бути узурповане державою, її органами чи посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу».

Стаття 75 передбачає, що «єдиним органом законодавчої влади в Україні є Парламент — Верховна Рада України». А стаття 102 говорить, що «президент України є гарантом державного суверенітету та територіальної цілісності України, дотримання Конституції України та прав і свобод людини і громадянина».

Сьогодні навіть західні експерти не є одностайними щодо того, як реагувати на цю кризу. Європейський парламент опублікував заяву, в якій закликає «український уряд та законодавця діяти якомога швидше, щоб заповнити прогалину, залишену рішенням Конституційного суду, та швидко відновити повністю функціональну, ефективну та всебічну інституційну архітектуру для боротьби з корупцією, в тому числі й судову владу… Тому ми вітаємо першу реакцію президента Зеленського, який ініціював законодавчі зміни у цьому напрямі».

Проте президенти Венеційської комісії та GRECO засудили крок Зеленського щодо звільнення суддів Конституційного суду. Зовнішні експерти стверджують, що «Конституційний суд відіграє важливу роль як захисник Конституції та її цінностей і як арбітр у питанні розподілу влади».

Та чи так це? Суд, який став інструментом олігархів і судді якого навряд чи подають хороший приклад та підкріплюють довіру до правової системи України в критичний час, коли вона реформується відповідно до західних рекомендацій.

Ми маємо справу з суворими політичними реаліями в Україні, і високі принципи, яких дотримуються такі експерти, ще лише повинні бути засвоєні правовою системою та політичною культурою України. Практичні поради щодо боротьби в цих реальних умовах та встановлення незалежної судової влади та верховенства права були б більш доречними та оціненими тими, хто справді хоче цього.

До речі, деякі із зовнішніх експертів, які захищають Конституційний суд, самі не є бездоганними. Переглядаючи склад GRECO, я зазначив, що представник Російської Федерації Аслан Юсуфов, з команди генерального прокурора Росії, є членом правління цього органу. Експертиза з верховенства права найвищого ґатунку!

Так, правникам та, особливо, експертам з конституційного права буде що обговорити найближчими днями та місяцями, але це не привід ухилятися від вирішення проблеми. Зараз потрібні термінові та рішучі заходи з попередження можливої шкоди, адже робити це завтра може бути вже пізно.

Це справді переломний момент для країни. Зеленський назвав речі своїми іменами та закликав забезпечити національну підтримку, щоб допомогти йому в боротьбі проти, за його словами, «темних сил у спробі контрреволюції». Йому потрібна наша підтримка.

Із матеріалів сайту nv.ua