Майдан… Революція Гідності…  Небесна сотня…АТО… Cторінки нової української історії – кроки до такої України, про яку мріяли Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, В’ячеслав Чорновіл і кожний свідомий українець-патріот. Шлях до незалежності України, на жаль, рясно политий кров’ю наших Героїв. Небесна сотня об’єднала народ, і ми стали справжньою європейською нацією.
Тисячі бійців, які з власної волі йдуть на фронт, десятки сотень волонтерів, які збирають кошти на забезпечення армії і переселенців, мільйони українців, які допомагають одежею, грошима, переживають за тих, хто у ці хвилини зі зброєю в руках захищає цілісність і суверенітет України.
Події в Україні – це частинка нашого життя. За долю своєї Батьківщини хвилюються і діти. Маленькі школярики виготовили й передали воїнам на Схід Янголів-охоронців з побажаннями залишитися живими та неушкодженими й скоріше повернутися з перемогою. На уроках трудового навчання допомагали волонтерам плести маскувальні сітки. А ще вони написали власні вірші про своїх батьків, дідусів, які були на Майдані в ці неспокійні зимові дні, про події на Сході, про свої мрії, про життя у вільній, незалежній Україні. Цього року навіть у Миколая-Чудотворця школярі просили миру і спокою для неньки-України.
Вашій увазі, дорогі читачі, власні вірші, присвячені пам’яті героїв Небесної сотні франківців 4 – Б класу загальноосвітньої школи І-ІІІступенів № 3.
Ольга ЛІСОВИЧ,
учитель початкових класів ЗОШ І-ІІІ ст. № 3

Україна у вогні
Україна у вогні –
Бачу наяву, не в сні,
Як пустіють вже міста,
Бо нема у них життя.
Всі будівлі зруйнували,
Мости, шахти підірвали,
Хочуть знищити Вкраїну,
Мою рідну Батьківщину.
Але духом сильні ми –
Жить не хочемо в ярмі.
Будем край свій боронити,
Щоби вільно в ньому жити.
(Надійка Шиян)

Війна
Війна – це горе
і страждання,
Війна – це сльози
й розставання,
Війна – це зло,
війна – це страх
І невимовний сум
в людських очах.
Війна – це сильний
біль та втрата.
Війна – це син вже
не побачить тата,
Сестра не зможе обійняти
брата.
Війна – це повна горя
й смутку хата.
Ми проти чорної чуми,
Всі хочем миру на Землі.
Хай буде спокій
в кожній хаті,
А люди в ній –
щасливі та багаті.
(Олег Федрак)

Герой
Я пишаюсь своїм татом:
Він у нас Герой.
Батько був мій на Майдані,
Бачив сльози й кров.
Він стояв за Україну,
За моє життя,
Щоби вчився я сумлінно
Й здобував знання.
(Олег Федрак)

Мій дідусь
У казках – дідусь
старенький,
У піснях – «голуб
сивенький».
Але мій – ще молодий,
До роботи беручкий.
Хату нову збудував,
Донечці освіту дав,
Посадив вишневий сад,
Доглядає виноград.
А як стала Україна
В небезпеці та біді,
Він стояв за її волю
На Майдані у броні.
Я вклоняюсь йому низько
За турботу і любов.
Для людей –
він просто Олег,
А для мене він – Герой.
(Надія Шиян)

Послання воїну
Сонечко лагідно світить.
Зелені листочки блищать
на гіллі.
Та неспокійне серце
моє дитяче,
Бо ти, воїне, б’єшся на війні.
Я обіцяю вчитися сумлінно
І здобувать міцні знання,
Щоб гідним патріотом
я зростав
І свою Україну захищав.
(Олександр Флюнт)

Наказ українцям
Українці – не здавайтесь!
Українці – всі єднайтесь!
Тільки разом ви міцні,
Непохитні в боротьбі.
Мову свою бережіть,
Звичаями – дорожіть.
Те, що прадіди здобули,
Щоби внуки не забули.
(Ірина Здендяк)

Мир
На Вкраїнській землі
Йдуть запеклі бої.
Небеса не голубі –
Чорно-сірі та німі.
Тут не чути спів пташок,
Не літає рій бджілок,
Лиш зриваються гранати,
Гинуть діти, плаче мати…
Хочем миру ми усі
На своїй рідній землі.
Ми за волю і свободу,
Ми за правду для народу.
(Богдан Яворський)

Дитячі мрії
Жили мирно, будували,
На війну і не чекали.
Довіряли свому «брату» –
Він прийшов у нашу «хату».
Скільки горя і біди,
Сліз, страждання від війни!
Хто загоїть людські рани
Й заспокоїть серце мами?
Мрієм швидше підростати,
Щоби край свій захищати.
Проженемо ворогів
Із ріднесеньких країв.
(Олександр Кричак)

Хай буде мир!
Боже, дякую тобі
за небо голубе.
Боже, дякую тобі
за сонечко ясне.
Боже, дякую за спокій
у родині.
Хай буде так по всій
країні!
Бо там, на сході України,
Нема спокійненької
днини.
Пусті всі села і міста,
В біді Вкраїнонька моя.
Летять, зриваються
гранати,
Земля горить,
ридає мати…
На сході української землі
Ще й досі йдуть грізні бої.
І кожен день, і кожну мить
Чекаєм з фронту
добру вість,
Що більше вже нема війни
І мир панує на землі.
Хай буде небо голубе.
Хай буде сонечко ясне.
Хай буде спокій у родині.
Хай буде мир по Україні!
(Валерія Шахунова)

Герої не вмирають!
Герої не вмирають!
Нехай герої знають,
Що кожен з них живе
в піснях,
В народній пам’яті,
віршах.
У кожнім місті і селі
Стоятимуть, як вартові,
Їх обеліски вже нові.
Ти ж пам’ятай про
них завжди,
До їх могил ти приходи,
Живи, учись і знай:
Вони загинули за рідний
край!
(Олег Костик)

Лист до Миколая
Святий Отче Миколаю,
Дуже я тебе чекаю.
Прошу яблук і книжок,
Для Володі іграшок,
Мамі гарного вбрання,
Бабці – у село коня.
А для татка прошу я –
Янгола-спасителя,
Щоб в бою оберігав,
Кулі гетьвід батька гнав.
Щоб додому повернувся,
Усім радо посміхнувся.
На різдвяні наші свята
Хочу обійняти тата.
(Ірина Здендяк)

Хто такий волонтер?
Ти знаєш, що сьогодні
волонтер, –
Надійний й вірний друг
тепер
Тим, хто на сході України
Мир захищає щохвилини.
Везуть бійцям і каремати,
Й бронежилети, й бинти,
й вату,
І хліб, і сало, і печеня,
І мед, і запашне варення.
Везуть листи від
школярів,
А в них казки й «море»
віршів.
Везуть із дому добрі вісті:
«Чекають вас у кожнім
місті!»
А потім знов спішить
в дорогу,
Бо лиш єдиний має змогу
Привезти звістку матерям,
Які дали життя синам,–
Тим, що на сході України
Мир захищають
щохвилини.
(Андріанна Возняк )

Я хочу
сказати спасибі
Я хочу сказати спасибі,
Вклонитись низько
до землі
Хоробрим воїнам Вкраїни,
Захисникам миру на землі.
Вночі і вдень у чистім полі
Ведуть бої брати, батьки
За цілісність наших
кордонів,
За мир і спокій на землі.
Я вірю в святу перемогу,
Я знаю, що Вкраїна моя
Завжди була і буде
Соборна й незалежна!
(Юрій Кузан)

Розповідь школярки
Я маленька школярка
Українського роду.
Хочу вам розповісти
Про таку негоду:
Гинуть наші хлопці
У недобру днину.
Омиває слізьми мати
Сина домовину.
Чи ж довго будемо
страждати
Та проливати людську
кров?
За рідну землю воювати
Й відстоювати волю знов?
День перемоги за нами,
Здолаємо ворога ми.
І будуть вкраїнські діти
Мирному небу радіти!
(Наталя Гвоздецька)

Віддані захисники
Ми маленькі хлопчаки,
Віддані захисники.
Станемо грудьми
за свободу,
Бо віримо щиро
у перемогу.
Не дамо скривдить країну,
Нашу рідну Україну.
Свій гімн гордовито
співаємо,
Синьо-жовтий прапор
прославляємо.
(Володя Петрів)

Лист до Миколая
Святий Отче Миколаю,
Я усе для себе маю.
Прошу для Вкраїни миру,
Спокою і добру днину.
Щоби небо голубе,
Сонце ясне, золоте
Дарувало радість всім:
І дорослим, і малим.
Щоб весною журавлі,
Мир принесли на крилі.
І на Заході і Сході
Люди жили в мирі й згоді.
(Колективний вірш учнів 4 «Б» класу)

Моє слово
Я рішуче кажу: «Ні!»
Безглуздій,
жорстокій війні!
Ще й досі гинуть
там бійці,
А вдома плачуть матері.
Небо на сході німе,
Пташка гніздечко не в’є.
В травичці коник-
співунець
Притих…Коли ж кінець
Абсурдній, страшній війні,
І по всій українській землі
Заспівають пісні солов’ї,
Забуяє квітковий розмай,
І хмаринка зросить урожай?
Усі українські діти
Хочуть сонечку радіти.
Зранку в школу йти
щодня,
Здобувать нові знання.
(Юля Пікалова)