Ще в час святкування 150-річчя від Дня народження нашого славетного краянина, Івана Франка, приходилося спілкуватися з знайомими, друзями про його спадщину, про його значення в нашій історії. І майже в усіх бесідах була присутня думка, о як добре було б видати твори Івана Франка під заголовком «Борислав. Картинки з життя підгірського народу». Були в моїх співбесідниках різні пропозиції щодо оформлення такої книги, але всі одностайно наголошували про необхідність її видання, хоч дехто з них мав повне зібрання творів Івана Франка у своїй бібліотеці.

З нагоди святкування 150-річчя Івана Франка було здійснено багато заходів, цікавих видань творів письменника, видань і на державному, і місцевому рівнях, в Києві, Львові, Нагуєвичах та інших місцях, а також в Бориславі. Так була видана «Книга в голос», передусім, з аудіозаписом твору Івана Франка «Борислав сміється», який по частинах читає заслужений артист України, актор театру ім. Івана Франка Василь Мазур. Можна зануритися, слухаючи цей аудіозапис в нашу минувшину, в час зародження робітничого класу в місцині перших масштабних промислів з видобутку нафти і озокериту і трансформації п’ятисела з центром в Бориславі в першу гірничу столицю Галичини.
Важливий вклад до святкування 155-ї річниці від дня народження Івана Яковича Франка зробили працівники з Бориславської централізованої бібліотечної системи, підготувавши і видавши бібліографічний покажчик «Іван Франко і Борислав», який ознайомив широке коло користувачів, істориків, краєзнавців із бориславським періодом у творчості великого Каменяра. Покажчик складається із чотирьох розділів. В одному з розділів є «Матеріали про Івана Франка на сторінках часопису «Нафтовик Борислава», де звернено увагу читача на матеріали, присвячені великому Каменяреві, які друкувалися на сторінках місцевого часопису за період 2006-2011 рр. Але здається це не повний перелік статей в нашому часописі. Наприклад, нема статті «Каменяр і нафтовий Борислав» за 9 серпня 2006 року, де є актуальні міркування про Івана Франка і сьогодення.
Позатим, у рамках відзначення 156-річчя нашого великого земляка сталася велика подія, у Дрогобицькому видавництві «Посвіт» вийшла книга Івана Франка з творами Бориславського циклу під редакцією упорядників Петра Магура, Лариси Лесишин, Марії Павелчак-Шуй. Крім дев’яти творінь Івана Франка, повістей про зародження промислу нафти і озокериту, різних за обсягом, соціально-професіональним та емоційним відображенням дійсності першого етапу видобутку рідких і твердих вуглеводнів в Бориславі, письменник малює правдиві картини видобутку нафти та озокериту за допомогою ручної праці людини та спорудженню гірничих споруд – колодязів, шахточок. У книзі є змістовна передмова Петра Магура, копії фотоматеріалів нафто-озокеритового видобутку, а також розділ «Коментарі». В останньому докладно описано, коли, на якій мові (українській, польській, чи німецькій) написано і у якому журналі, видавництві вперше опубліковано те, чи інше оповідання. Таким чином, можемо констатувати, що такі твори як «Ріпник», «На роботі», «Навернений грішник», «Boa constrictor», «Борислав сміється» Іван Франко написав від 1877 до 1881рр., себто у віці 21-25 років, а це вказує на ранній прояв його геніальності, – надзвичайної «спосібності придивлятися» і революційності, що притаманна молодості.
Вихід у світ книжки, у якій зібрано твори нашого геніального земляка на бориславську тематику, – надзвичайна подія в культурному житті Борислава та бориславців! Шкода тільки, що вона вийшла накладом лише у 200 примірників, що відразу зробило її бібліографічною рідкістю. Таку книгу повинен мати, кожен патріот нашого міста, передусім, всі кандидати в депутати міської ради Борислава. Впевнений, що книгу творів Івана Франка на Бориславську тематику, що побачила світ у 2012 році в рамках відзначення 625-річного ювілею міста завдяки поєднання зусиль Асоціації роботодавців м. Борислава, Бориславського міського осередку Національної спілки журналістів України, творчої групи газети «Своя справа» та видавництва «Посвіт» при фінансовій підтримці підприємців міста та трудового колективу НГВУ «Бориславнафтогаз» в особі Ігоря Михайлишина потрібно перевидати. Причому тираж другого видання має бути не менший, скажемо, 5000 примірників.
Далі трохи про книгу, про оповідання та про час їх написання.
Оповідання «Яць Зелепуга» написано польською мовою Іваном Франком у віці 31 рік уже після шлюбу Ольгою Хоружнинською. Треба зауважити, що Іван Франко виконав основне Галицьке правило життя: «До 30 років – оженися! До 40 років – доробися! А в 50-ть – уже присядь», а відтак почав переростати з революціонера в консерватора.
Оповідання «Задля празника» написано ним у віці 36 років, спочатку польською мовою. Згодом, уже у віці 43 роки, себто в 1899р. Іван Франко написав твори «Вівчар» і «Полуйка», які опубліковані були в журналі «Киевская старина», а остання ще і німецькою мовою в 1907 р. у журналі «Ukrainische Rundschau».
Здається ще не досліджена творчість Івана Франка з фрагментами посилань в своїх працях на тематику Борислава в інших, не Бориславського циклу творах. Наприклад, в оповіданні «Пироги з черницями» він пише «Як не бути їй розумною, гордою і запопадливою, коли вона — одинока дочка славного бориславського капіталіста, тепер уже небіжчика, Мойші Шіндера?» і далі «…держить остро всіх у домі, а найостріше свого чоловіка, який, зрештою, весь тиждень сидить або в склепі з залізом, або в Бориславі при ямах». Кажуть взагалі, Борислав, згадується більше ніж в 20 оповіданнях Івана Франка.
Треба сказати про статистичні виміри видобутку нафти і озокериту на час написання Іваном Франком творів про Борислав. Так на 1873 рік припадає апогей видобутку озокериту в Прикарпатті, а саме 19650 тонн з 4304 шахточок, колодязів (шибів воскових), що були в дії (в русі). У 1876 р. їх було в уже 3522 в дії, а в 1899 р. – уже в 22 рази менше від кількості максимального рівня в 1873 року (тільки 194), отвори яких були деревом облямовані при середній глибині порядку 40 м. А звідси і значне скорочення кількості робітників при цих роботах і т.д.
Є вираз про стан видобутку нафти і озокериту в цей період іншого нашого краянина Стефана Коваліва: «З 1833 року «нафта зашкірна» так вичерпалася, що уже у 1879 році мало хто звертав увагу на кип’ячку і всі твердили, навіть геологи, що її більше немає під землею в Бориславі, тому почали займатися земним воском (озокеритом)». Через це у видобутку нафти почали використовувати нові гірничі споруди – свердловини, себто заглиблення в надра почали з 1861 р. здійснювалося механічним ручним способом при облямуванні отвору залізними трубами до глибини перших сотень метрів, а згодом з 1886 р. уже механізованим ударним способом, що дозволяло досягати глибини покладів нафти до 500 м і більше з вибухами (фонтанами) нафти. Разом з цим, всім відомо, що Східниця вибухнула небувалим у той час в Галичині стотисячнотонним видобутком нафти з майже трьох сотень свердловин в 1896 р.
Таким чином, Іван Франко, проживаючи у Львові, не міг уже придивлятися до нової техніки і технології заглиблення в надра, себто буріння свердловин, а тому не описував у своїх художніх творах нові умови робітничого життя, їх виснажливої і небезпечної роботи, але уже на поверхні землі. Так була втрачена можливість описувати уже другий етап у видобутку нафти за допомогою свердловин ударного буріння з глибоких покладів і розвитку соціальних процесів, відносин між робітником і підприємцем у новому типі виробництва.
Наступного року Україна відзначатимемо 160-річний ювілей Івана Франка. Думаю, що в рамках підготовки до відзначення ювілею нашого геніального земляка, Бориславу пасувало б подумати про друге видання його творів на Бориславську тематику. Це було б своєрідним виявом вдячності бориславців своєму геніальному земляку, який увів наше місто у контекст світової літератури, як один із центрів світового нафтовидобутку та формування нової суспільної сили – робітників.
Любомир
МИХАЛЕВИЧ

Print PDF