Для нашої міської гімназії нинішній Першовересень був особливим. Адже відзначали не тільки початок нового навчального року, а ще й двадцятиріччя від того дня, коли цей освітній заклад відчинив двері перед першим поколінням гімназійної молоді. Звичайно, це важливий рубіж у біографії педагогічного колективу. Час озирнутися назад, підсумувати і оцінити зроблене. І що тут скажеш, гімназія таки має чим гордитися. Ми попросили сказати кілька слів з цього приводу директора освітнього закладу Роксолану Гарасимів.
– Звичайно, нам дуже приємно, що оті сподівання, які покладали на гімназію тодішні керівники міста і учасники національно-визвольної боротьби, Почесні громадяни Борислава –  і пані Ірина Сеник, і пан Володимир Копись, і пані Анастасія Закидальська, люди шановані і знані у нашому місті, вдалося реалізувати, – зазначила пані Роксолана. –  Йшлося про те, щоб продовжити оті справді славні традиції гімназійної освіти в Галичині передвоєнного періоду. Давати дітям не тільки ґрунтовну освіту, але й формувати їх патріотичний, моральний світогляд, виховувати гідних громадян Держави. Сьогоднішній день є підтвердженням тих сподівань, гімназія розвивається, перебуває в процесі розвитку. Але сьогодні можемо гордитися тими результатами, яких досягнули.

Цього року за рейтингом центру зовнішнього незалежного оцінювання за результатами ЗНО з української мови та літератури наша державна гімназія увійшла в ТОП-100 освітніх закладів України. З цього числа дев’ятнадцять навчальних закладів – це Львівщина. Шістнадцять з них – навчальні заклади обласного центру. І тільки три – з інших міст області, в тому числі і наша гімназія. І це не якась випадковість, це – система. Бо ще у 2011 році, за рейтингом журналу «Фокус» ми увійшли в двадцять найкращих навчальних закладів України. За результатами дослідження, що розміщено на сайті «Edumeter», за чотири роки, з 2010 по 2014 рік, за результатами ЗНО, наша гімназія займає в Україні 38 місце, в області – п’яте, і перше місце серед районних освітніх закладів…
Це, так би мовити, преамбула. А розпочалося свято Першовересня на подвір’ї гімназії у різнобарв’ї квітів, вишиванок, що переливалися всіма барвами веселки, святковим дитячим гамором і сонячним світлом не тільки з небес, але й з облич вихованців гімназії, батьків, гостей свята.
До речі, гостей, що завітали на урочистості до цього освітнього закладу міста, було справді багато. І це зрозуміло, адже нинішній  Першовересень – це своєрідний ювілей, – двадцять років.
Найперше звернувся зі словом до всіх присутніх священик храму Святої Анни, голова гімназійної ради отець Петро Підлубний.
– Коли ми вчимося і пізнаємо цей світ, відкриваємо таланти і можливості, – то все задля того, щоб віднайти своє життєве призначення. Як сказав римський філософ Сенека, людина вчиться не задля школи, а задля життя. Задля того, щоб у цьому житті реалізувати себе, щоби мати можливість творити добро…
Всі спільно помолилися, щоб Господь благословив працю вчителів, всього гімназійного колективу.
Після молитви – вітальне слово директора гімназії пані Роксолани Гарасимів.
– Цьогорічний першовересневий дзвоник для нас особливо святковий, адже він – ювілейний, двадцятий, – наголосила вона. – Наша гімназія увійшла в число ста найкращих навчальних закладів Держави. А отже, є сучасним конкурентним навчальним закладом, в якому результативно впроваджуються стандарти наближення української освіти до європейського рівня…
яВід імені міської влади привітав багаточисельну громаду секретар міської ради, в. о. міського голови Ігор Яворський.
–  Справді зараз хвилююся. В першу чергу через те, що маю можливість привітати зі святом найкращий освітянський колектив нашого міста. Кажу це не як похвалу, а з розумінням того, яка відповідальність лягає на плечі колективу. Бо важко стати найкращим, а ще важче  утримувати  цей високий рівень місяці і роки. Та певен, що це під силу високопрофесійному педагогічному колективу, як було і отих попередніх двадцять років. То ж вітаю із Днем Знань і бажаю нових звершень, нових знань, бажаю гідно продовжувати славні освітні традиції нашого міста…
Він зачитав грамоту-привітання від імені міської ради з нагоди ювілею та вручив вишиваний портрет нашого геніального поета Тараса Шевченка.
Від імені міського відділу освіти привітала колектив гімназії пані Елла Качмарчик, найкращі побажання висловила і наставникам, і гімназистам начальник міського управління юстиції Ірина Клонцак, а депутат обласної ради наш відомий підприємець Володимир Голобутовський презентував із нагоди двадцятирічного ювілею мультимедійний проектор, вкрай необхідний гімназистам  для освоєння комп’ютерних технологій.
Голова міської Спілки воїнів АТО Ігор Саган зачитав подяку учневі третього класу гімназії  Богдану Монастирському за його патріотизм і кошти, передані на допомогу воїнам, що відстоюють нашу незалежність на східних кордонах країни. Власне така молодь і є фундаментом для майбутнього нашого народу, нашої країни.
Зі словами найкращих привітань звернулися до присутніх  доцент кафедри освітньої політики обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, яка свого часу очолювала міський відділ освіти, пані Орися Дуда, міський голова міськради другого демократичного скликання Володимир Шмігельський, голова профспілкового комітету НГВУ «Бориславнафтогаз» і перший голова гімназійної ради Михайло Драбчук, представник першого гімназійного випуску підприємець Юрій Пасічник.
А далі звучали пісні і поетичні твори. Першокласники, які на вступних іспитах набрали  високий рейтинг, – Анастасія Федорюк, Михайло Олексин, Аліна Павелець, Богдан Яворський, – зачитали Клятву гімназиста. І основоположною заповіддю цієї клятви було: «…стати гідними громадянами України, активними зодчими її великого майбутнього, бути вірними Богові та свято виконувати Його заповіді. Готувати себе до захисту Української держави, і примножити бойові і творчі традиції своїх славних предків…».
А далі знову були пісні і поезія про Україну, звучав студентський гімн «Гаудеамус», що й зрозуміло, адже сто відсотків випускників гімназії стають студентами вузів. І під час тієї урочистості відчувалося, що наша гімназія справді гідно продовжує славні традиції  гімназистів далеких тридцятих років, тих освітніх закладів, що сформували покоління  незламних, покоління  освічених, мужніх і доостанку відданих національній ідеї патріотів України.
Ігор ЮРИНЕЦЬ

Print PDF