Рак передміхурової залози становить 12% у переліку злоякісних пухлин у чоловіків. Захворювання спостерігається переважно після 50 років.  Ця недуга передміхорової залози в початкових стадіях має безсимптомний перебіг. Нерідко пухлину виявляють при ретельному пальцевому дослідженні, а також під час гістологічного вивчення операційного матеріалу. Найчастіше захворювання проявляється дезурологічними розладами (часте сечовипускання в нічний час).
При пухлині, яка росте повільно, внаслідок стискання задньої частини сечівника, сечовипускання частішає вночі. Генатурія (червона сеча) відзначається близько у 70% хворих. Іноді вона зумовлена проростанням пухлиною стінки сечового міхура. У разі росту новоутворення в бік прямої кишки, просвіт кишки звужується, порушується акт дефекації, хворі скаржаться на запори і несправжні позиви. Метастозує рак передміхурової залози в кістки тазу, хребет, шийку стегна.
Місцеві (аренондні) метастази можуть проявлятися набряками нижніх кінцівок, колитки, статевого члена. При порушенні пухлина вздовж сім’яних міхурців стискається внутрішньо міхурові відділи сечоводів, розвивається розширення сечоводів та нирок, прогресує ниркова недостатність. Приєднується цифлієлонефрит (запалення сечового міхура та нирок).
Основною ознакою визначення раку простати є РСА (простозо-сперифічний оптиген) рівень норми РСА в серватці крові до 4 НГ/МЛ. Покажчик більше норми говорить про злоякісний утвір простати. Тому при наявності подібних скарг і для профілактики онкозахворювань простати рекомендовано один раз на рік звертатися до лікаря-уролога та здати кров на РСА.

Тарас ГУЗИЧАК,
лікар-уролог вищої категорії

Print PDF