«Про перспективи діяльності підприємств нафтогазовидобувної галузі у Бориславі» – такою була тема розмови за «круглим столом», що відбулася нещодавно у залі засідань виконкому міської ради за участю міського голови, депутатів, представників громадськості та керівників підприємств нафтової промисловості, що діють на території Борислава. У доволі гострій дискусії взяли участь начальник Прикарпатського управління бурових робіт Анатолій Гуць, начальник нафтовидобувного управління «Бориславнафтогаз» Ігор Михайлишин, заступник директора Долинського газопереробного заводу Василь Попович.
Розпочав розмову міський голова Володимир Фірман, який зазначив, що буровики Борислава мали завжди дуже міцні традиції, ця професія передавалася з покоління в покоління. А зараз Бориславське УБР по суті ліквідовано, багато спеціалістів залишилося без роботи. Втрачаються традиції, робочі місця, фінансові надходження у міський бюджет. Чи є якісь подальші перспективи для буровиків Борислава, який погляд на цю проблему керівництва Прикарпатського УБР, якими мають бути шляхи до тіснішої співпраці міської влади і управління «Бориславнафтогаз», власне про це і йшла мова на цій зустрічі.
Начальник Прикарпатського УБР Анатолій Гуць зазначив, що дійсно у складі цього підприємства було три експедиції, в тому числі й Бориславська. Але виходячи з того, що голова правління ПАТ «Укрнафта» має повноваження міняти структуру підрозділів, що є зараз структурними одиницями єдиного підприємства – ПАТ «Укрнафта», то було прийнято рішення ліквідувати спочатку Надвірнянську експедицію, а через рік – Івано-Франківську та Бориславську. Мотивації були різні. Він наголосив, що не стало лише адміністративного апарату. Це керівний склад, бухгалтери та економісти. Решта працівників Бориславської експедиції в принципі працюють, нікуди не поділися. І працюють добре. Єдина біда, що по бурінню на нинішній момент складна ситуація. Буриться єдина свердловина, та й та в Долині.
Навіть коли змінювалася структура Бориславського УБР, продовжував пан Гуць, що тягнула за собою скорочення певних штатних одиниць, а потім і фізичних осіб, то профспілка, яка має на те право, не дала згоди. І люди, звичайно, не були скорочені. Окрім тих, хто вийшов із профспілки, або добровільно написав заяву на скорочення, бо їм це було, очевидно, вигідно. Тому теза, що Борислав хочуть ущемити, на його погляд, дуже некоректна. Бо щодо кадрового потенціалу бориславських буровиків, то він залишився і є. Якщо взяти, наприклад, Верхньомасловецьке родовище, то там бурила і буде бурити бориславська бригада. Хто монтує? Монтували теж бориславці. Але ніхто не буде утримувати зараз отой адміністративний апарат.
Далі керівник Прикарпатського УБР чітко виклав своє бачення проблеми: «Я заявляв, ще коли став начальником УБР, що не бачу економічної доцільності у такій структурі – три експедиції, вони збереглися, щоб зберегти людей. Але я буду робити все, щоб зберегти якнайдовше в часі такий стан, щоб люди могли працювати і менш-більш влаштовуватися. Практично всім ми пропонували працевлаштування. Та декого пропозиції не влаштовують із якихось особистих мотивацій. З приводу робітників взагалі проблем не було.
З приводу ж податків? Так. Згідно змін у законодавстві, податки сплачують за місцем розташування підприємства, тобто в Долині. Але я знаю, що має бути баланс: коли десь забирається, то має якось компенсовуватися. Тут єдиний варіант – змінити розумно закон. Ми ж наразі діємо по закону.»
Після цього пан Гуць назвав «смішні» цифри податків, що тепер сплачує у бюджет колись потужне підприємство. Минулий рік буровики сплатили за землю 102 тисячі і 8 тисяч екологічного податку. За перший квартал цього року – 38 тисяч за землю і 0,2 тис грн. екологічного податку.
І це при тому, що колись Бориславське УБР поповнювало міський бюджет на мільйони гривень.
А підсумував, що не розуміє, від чого такий ажіотаж. Не розуміє, що хочуть у Бориславі відновити. Адже ущемлення бориславців ні в чому немає. І запевнив, що УБР в Бориславі більше ніколи не буде у складі ПАТ «Укрнафта», хіба би хтось захотів створити щось своє. Одним слово, оптимізму мало. Про Бориславську експедицію Прикарпатського УБР можемо забути.
Далі були запитання до керівника Прикарпатського УБР, що стосувалися доцільності приєднання Бориславського УБР до Долинського, хоча у нашому місті, на відміну від Долини, була дуже міцна виробнича база. Запитували про те, скільки людей працювало раніше і скільки зараз. Хотіли почути щось і про перспективи розвитку.
Хоча на всі запитання і громадських активістів, і наших підприємців, і нинішніх та колишніх (а нині вже пенсіонерів) працівників нафтової промисловості відповідь у керівника Прикарпатського УБР була одна – на основі вже ним вищесказаного. Зараз про Бориславську експедицію УБР говорити запізно, бо всі буровики-професіонали працевлаштовані, щодо адмінапарату, то їм теж пропонували працевлаштування. І все було згідно законодавства.
Мабуть, воно так: коли тільки виникали всі ці проблеми, то у Бориславі, в Бориславському УБР просто не було кому захистити інтереси колективу і міста. У Долині це зуміли.
Потім про роботу і проблеми Бориславського виробництва з переробки газу Долинського газопереробного заводу коротко розповів заступник директора заводу Василь Попович. Нічого втішного від нього теж не почули.
На зауваження, що був розроблений проект для використання оцього газу від Бориславського виробництва з переробки нафтового газу Долинського ГПЗ і залишалося тільки дати точку підключення, що дало б можливість використовувати те паливо для міської котельні, після кількох звернень міської влади просто вирізали кілька кілометрів труб. Те саме і щодо придбання газоліну для потреб нашої комунальної техніки – нічого з того не вийшло. Як пояснив представник Долинського ГПЗ, цю суміш вони не могли продавати, бо треба було б тоді платити акциз і в тій ситуації – дослівно: «ми пішли б з торбами по світу…».
Потім уже говорили про вивезення матеріальних цінностей, зокрема, бурових труб і обладнання з бази Бориславської експедиції Прикарпатського УБР. Начальник цього підприємства знову ж наголосив, що ніхто нічого не краде і не вивозить, якщо ж громадські активісти хочуть контролювати, куди перевозять ті ж труби чи обладнання, то в тому ніяких проблем немає. І не потрібно шукати ворога у Долинському керівництві Прикарпатського УБР.
Після цього про роботу нашого нафтогазовидобувного управління «Бориславнафтогаз» говорив начальник управління Ігор Михайлишин. Він наголосив, що за десять років, відколи очолив це підприємство, робить все, щоб зберегти колектив і виконувати ті виробничі завдання, що їх ставить керівництво ПАТ «Укрнафта».
– Ми наростили видобуток нафти – за рахунок буріння, за рахунок впровадження нових технологій. На жаль, багато нових технологій, що є на сьогодні, ми впровадити не можемо. Перше – це дуже дорого, друге – наші родовища перебувають на пізній завершальній стадії рzозробки. Тут було сказано, що є багато площ, які можна розбурювати. Згоден, є. Те ж Масловецьке родовище. Але проблема в тому, що дуже важко дістати дозвіл на якийсь клаптик землі, щоб ми там могли забурити. Отримати такий дозвіл у межах Карпатських національних парків можна тільки через Кабінет Міністрів, і це дуже важко. Ми забурили тільки три свердловини. І зараз маємо проблеми з прокуратурою, бо нібито незаконно зайняли земельну ділянку. А якби ми цього не зробили, то люди не мали би роботи. Як було донедавна – всі ви знаєте. Щоб ми могли працювати, то всюди треба було всіх задобрити: пожежна, екологія, «земельники»… Зараз ми забурили соту свердловину, яка нормально дає продукцію, до речі, бурили її наші бориславські професіонали. Зараз маємо бурити 101-у, але скажіть, де в Україні виготовляють мобільні станки, сучасне бурове обладнання? Немає його. А у нас морально застаріла виробнича база. При тому вартість одного кілометра свердловини десь під 150 мільйонів гривень. Хімреагенти мусимо закуповувати за кордоном і вони подорожчали втричі, те саме й бурові труби.
Сказав Ігор Богданович і про багато інших проблем, що стоять перед нафтовиками міста, відповів на численні, інколи доволі дратівливі, запитання.
Зрештою, розмова тривала зо три години і нереально більш-менш повно передати її в одному матеріалі. А щодо конкретного результату цієї зустрічі, то дуже важливо, що ця розмова сприятиме більшому порозумінню у стосунках між міською владою, міською громадою і нафтовиками, що в кінцевому підсумку дасть можливість спільно, а отже, більш ефективно вирішувати проблеми Борислава. Принаймні, хотілося б на це сподіватися.
Ігор ЮРИНЕЦЬ

Print PDF