Вісімдесята сесія міської ради шостого демократичного скликання розпочалася із трагічної звістки. Вночі померла знакова для Борислава людина – колишній воїн УПА, багатолітній член Організації Українських Націоналістів і багатолітній політв’язень сталінських концтаборів, перший міський голова справді демократичного вибору мешканців міста, який впродовж багатьох літ від початку горбачовської відлиги був по суті двигуном усіх політичних перетворень у Бориславі, – Володимир Копись. Це справді величезна втрата для всього міста.
Він був незручним для будь-якої владної каденції, він був категоричним у своїх судженнях, він до останнього подиху бачив перед собою Україну, про яку мріяли тисячі його побратимів, які зі зброєю в руках відстоювали наше право бути вільним європейським народом, – без окупантів, без корупції, без гноблення будь-кого і будь-ким. Все своє життя пан Володимир Копись присвятив оцій святій ідеї.
Депутати вшанували хвилиною мовчання світлу пам’ять про Почесного громадянина міста, про велику людину, яка, попри все бабрання наших недругів, залишиться символічною постаттю для багатьох поколінь бориславців.
Після цього перейшли до розгляду питань сесії. Депутати довго сперечалися про те, в якому порядку розглядати пропоновані на сесію питання. Була пропозиція депутата Василя Піха спочатку розглянути земельні питання, щоб не затримувати людей, які зібралися в сесійній залі, потім – «Різне», і завершити фінансовими та іншими господарськими питаннями. Спробували поставити на голосування – нічого не вийшло. Аргумент – це буде порушенням регламенту. Потім надійшла пропозиція, щоб люди, які прийшли тільки з приводу приватизації землі для церкви на Мразниці, посиділи і послухали про все, що робиться в місті. Потім врешті зійшлися на тому, щоб на початку заслухати питання «Про дозвіл релігійній громаді церкви Покрови Пресвятої Богородиці на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Степана Бандери, 45 «а» у Бориславі». Інформував голова депутатської комісії з питань охорони навколишнього природного середовища, регулювання земельних відносин, будівництва та архітектури Ігор Михаць. Це питання розглядалося на депутатській комісії. Зауваження були до того, чому не названо у проекті рішення, якій же релігійній конфесії, якому патріархату належить ця церква, що є звичною нормою. Окрім того, було звернення представників громади Мразниці і міста, які проти того, щоб виділяти земельну ділянку, і звернення тих представників громади, які за те, щоб виділити. Тому депутатська комісія не дійшла згоди і винесла це питання на сесію.
Вирішили вислухати громаду.
Але перед тим депутат Піх зауважив, що у Статуті жодного разу не вживано слово «громада», не сказано і про церковний комітет. А десь так обтічно говориться, що і споруда, і майно будуть належати до Львова. Але ж майно має належати громаді і ним розпоряджатися має церковний комітет.
Потім виступали представники громади, депутати, громадські активісти. Вимога була одна: назвати конкретно, якому патріархату належить ця церква. Цього дуже не хотілося ані священикам, які привели свою паству, ані представникам цієї пастви. Адже, як сказав один із громадських активістів пан Ковалик, просто смішно надавати землю церкві, зверхник якої московський патріарх Кирило благословляє найманців вбивати наших синів, братів і батьків.
Старалися не переводити дискусію у політичну площину. Але при всьому, що ми почули від представників УПЦ МП: протоієрея Романа – голови парафіяльної ради церкви Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ МП, якоїсь жіночки, яка себе не назвала, але є представником релігійної громади і переконувала, що їхня конфесія є найбільш патріотичною у часі війни з московською окупацією, пана Романа Саврука з Дрогобича, депутати зрозуміли, про що йдеться. Дуже чітко висловили позицію міської громади щодо діяльності московської церкви, яка по суті є п’ятою колоною Москви, представник громадського активу міста пан Ковалик, секретар антикорупційно-люстраційної колегії Мехмед Мамедов, депутати Василь Піх, Юрій Химин, Василь Чабан, Володимир Манько, Ігор Мельник. Міський голова теж зазначив, що коли йшлося про вшанування жертв Голодомору, про інші злочини комуністичної системи у часі російської окупації, то на цих заходах спільно молилися представники усіх релігійних конфесій – УГКЦ, УПЦ Київського Патріархату, Української Автокефальної Церкви, РКЦ, протестантських церков, ігнорували все, мабуть, за вказівкою своїх московських правителів, тільки представники УПЦ Московського Патріархату.
Була пропозиція від депутатів, щоб передати земельну ділянку у довгострокову оренду. Але представників цієї церкви вона чомусь не влаштовувала.
Після тривалого обговорення депутати прийняли єдино правильне рішення – не вдаватися у політичні дискусії, а, згідно законодавства, дочекатися, доки релігійною громадою буде подано належний Статут цієї релігійної громади, а потім уже, бажано після закінчення війни з московськими окупантами, розглядати питання щодо надання земельної ділянки для церкви Московського Патріархату. Бо ж прекрасно бачимо, що витворяє російська влада на окупованих теренах України, де закриває і українські церкви, і кримсько-татарські мечеті. То ж зараз не час бавитися у толерантність.
Після невеличкої перерви робота сесії продовжилася. Перейшли до «Різного».
Головний лікар центральної міської лікарні, депутат міськради Віталій Головчак зачитав звернення про вжиття невідкладних заходів реагування щодо недофінансування у 2015 році центральної міської лікарні. Депутати (В. Ревкевич, М. Лазар, В. Хауляк) в обговоренні говорили про дуже скрутне становище, в якому перебуває зараз міська медицина. Свою точку зору з приводу того, що призводить до такого важкого стану у нашій медицині, чому навіть те, що зараз медицина і освіта фінансуються державою, не вирішує проблеми, – сказав міський голова Володимир Фірман. Він навів цифри, що за останні чотири роки на підтримку медичної структури, придбання сучасного обладнання надано більше коштів, аніж за всі попередні роки незалежності України. Те, що місто депресивне, – неправда. Нашим нафтовикам нарахували 426 мільйонів рентних платежів, які пішли до Державного бюджету. Минулого року бюджет міста склав трохи більше 160 мільйонів. Зараз при тому, що в нас забрали медичну й освітянську субвенції, бюджет складає 61 мільйон. Це все одно неспіврозмірні цифри. Щодо скорочення медичних установ, то мала би щось змінити адміністративна реформа. Якби Бориславу надали статус міста із правами району, то більше б не поставало питання про закриття нашої медицини. Цю тезу треба було б і додати до звернення…
Після цього звернення поставлено на голосування і депутати його підтримали.
Далі депутат Лазар звинуватив міського голову у тому, що він не виконує рішень сесії. Зокрема, щодо розірвання договорів на виконання робіт з утримання будинків та прибудинкових територій приватними структурами. Друге рішення – про приведення в належний стан споруд цивільного захисту. Третє – про проведення інвентаризації житлового фонду міста. Всі ці рішення, як сказав депутат, невиконані. А далі запропонував висловити недовіру міському голові і проголосувати за відставку всього складу виконкому.
Міський голова Володимир Фірман запропонував поставити на голосування пропозицію про його відставку, навіть, як хочуть депутати, таємним голосуванням. Голосувати депутати не поспішали, бо, мовляв, потрібно дотримати процедури, передбаченої законодавством. Після цього міський голова не бачив сенсу продовжувати сесію й оголосив перерву. Однак по обідній перерві сесія роботу не продовжила, депутати радилися за зачиненими дверима сесійної зали. Що нарадили – дізнаємося пізніше.
Ігор ЮРИНЕЦЬ

Print PDF