Фестиваль середньовічної культури «Ту Стань» став тріумфом українських звитяг

Триденний фестиваль української середньовічної культури «Ту Стань!» пройшов цими вихідними в селі Урич Сколівського району. Цьогорічний фестиваль виявився ювілейним – середньовічне дійство відбулося на території Державного історико-культурного заповідника «Тустань» вдесяте. Оргкомітет цього середньовікового дійства зробив усе, щоб ювілейний фестиваль, який проводився під гаслом «Історія наших перемог» став справжнім тріумфом українських звитяг.
Як стверджує організатор та головний режисер середньовічного дійства «Ту Стань!» Уляна Мороз, перемога є не тільки мілітарною. В житті українців є значно масштабніші фронти, які треба захоплювати. Це, насамперед, духовний, культурний та інтелектуальний розвиток. Ми докладаємо усіх можливих зусиль, щоб зруйнувати стереотип, що фестиваль може бути тільки розважальним. Тут дуже багато дітей, і ми тішимося цим, тому що вони точно знатимуть, як і за що борються їхні татусі та брати і яку саме Україну треба відстоювати їм.
Фестивальний простір, що розкинувся біля підніжжя скель, які досі нагадують про добре укріплений замок епохи Київської Русі, був поділений на декілька так званих галявин. Самі назви галявин говорять про їхнє тематичне спрямування: «Головна сцена», «Воїни», «Тустанський університет», «Духовна територія», «Театральна галявина», а також дитяча, реміснича та сувенірна території. Треба відзначити, що кожна дільниця мала власну програму, таким чином відвідувачі мали змогу підібрати для себе найбільш цікаву. Для дітей на фестивалі функціонувала окрема «Дитяча територія».
Щогодини на головній сцені показували 5-хвилинні сценки однієї вистави. Кожна відтворювала визначну подію в історії України. Саме ця вистава і стала втіленням гасла фестивалю.
Близько 600 учасників творили атмосферу Середньовіччя за допомогою відповідного одягу, військового спорядження та театралізованих дійств. Учасники тустанських богуртів (масових битв) боролися в металевих обладунках, вагою понад 50 кілограмів та зі справжньою зброєю, що відповідає історичним аналогам. У Середньовіччі найжахливішим, кажуть учасники, під час справжніх боїв, зокрема оточення замку, були «коридори смерті» – коли прохід фортеці оточений та заблокований супротивниками зі зброєю.
Також відвідувачі могли і підкріпитися у фортеці, де функціонувала середньовічна кухня з приготованою на вогнищі їжею. Ціни доступні: рицарська порція смаженої картоплі з часником та домашньою ковбаскою – 30 гривень.
До того ж, можна було спробувати себе у створенні виробів з дерева, грі на арфі, навчанні середньовічним танцям, театральних постановках, майстер-класах давніх пісень та малюванні ікон. Багато люду зібрав майстер-клас ковальства. Коваль Григорій зі Львова розповідає, що робить наконечники для стріл: «Я займаюся ковальством вже 10 років, на «Ту Стані!» – втретє. Гадаю, такі проекти мають право на життя, тому що за допомогою історичного відображення побуту українського народу люди легше сприйматимуть історію, братимуть приклад та не повторюватимуть помилок».
«Майстриня з гончарства Юлія Єгорова-Рогова із Закарпаття з усіх фестивалів надає перевагу саме «Ту Стань!»: «Я вже 20 років займаюся гончарством та керамікою і не проти поділитися цими навиками з іншими людьми. Вже втретє приїжджаю на це святкування і вважаю, що саме такі фестивалі загартовують людей та навчають давно забутому старому».
На фестивалі можна також зустріти цілу родину відомого дрогобицького художника-реставратора Левка Скопа. Художник та іконописець Лев Скоп на фестивалі у «Ту Стані» проводив лекцію «Феномен західноукраїнського середньовічного мистецтва ХІ – ХVІ століття», а його син Михайло – майстер-клас малювання ікони на дошці. Окрім того, мистецька родина збирала кошти на потреби поранених в зоні АТО воїнів.
Організатори називають «Ту Стань!» маленькою моделлю нашої держави, намагаючись не спотворювати історію, а відтворити її. Акцент фестивалю робиться на відтворенні культури періоду Середньовіччя, передачі духу історії молодому поколінню, на просвітництві, формуванні якісного українського культурного продукту. Унікальні урвисті скелі посеред Сколівських Бескидів потребують оживлення, щоб не залишитись німим свідком історії. Саме через те фестиваль проводиться з першого року заснування заповідника «Тустань».
Наталя
РУСИНКЕВИЧ
На знімках: фрагменти середньовічного свята у «Ту Стані – 2015»
Світлини
Петра МАГУРА

Print Friendly Version of this pagePrint Get a PDF version of this webpagePDF
Ви можете Залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.

5 коментарів до нотатки “Фестиваль середньовічної культури «Ту Стань» став тріумфом українських звитяг”

  1. Яків Кутовий коментує:

    “… Перша і друга фотографії в статті з фестивалю 2013 року, остання — 2011…”

    Бо треба було 100 гривень за вхід заплатити, з”їздити на фест, а для чого. якщо є старі фотки ? Раз зазнимкував – і друкуй 10 років…

    Нафтолін Борислава…по- іншому не скажеш…

    Ага і не забудьте видалити мій коментар.

    Завше ваш, Яків Кутовий.

    Відповіcти
    • Іван коментує:

      Не брешіть! З тринадцятого року там нема жодної фотки. Щодо інших не знаю, треба дивитися в архіві. Щодо ста гривень також брешете, журналісти за вхід не платять.

      Відповіcти
  2. Василь коментує:

    A часом, то не той Кутовий, що косить під галичанина і любить посмердіти на Фейсбуці?

    Відповіcти
  3. Ігор коментує:

    У “Тустані” щороку повторюються багато речей. Це реконструкція. Щодо знимок сперечатися не буду, а деяких реконструкторів я потім бачив у Кульчицях та інших святах, де йшлося про історію України. Навіть щоразу люблю спробувати їхнього щойно звареного кулешику. А тим, хто нічого не тямить у мистецтві, хочу сказати, що вдало зроблені фотографії передруковються на подекілька разів. Тому, хлопці, ліпше помовчіть і не пашталакайте про те, чого не розумієте

    Відповіcти
  4. Віра коментує:

    Не розумію, що у статті дописувачам не сподобалося. Хочете краще, зробіть і дайте до газети. Ні щоб подякувати Магуру за те, що газета написала про Тустань. Обливати когось болотом завжди було простіше, аніж зробити щось добре

    Відповіcти

Залишити коментарі


Нафтовик Борислава.