Минулої неділі на центральній площі Борислава зібралося чимало мешканців міста, щоб взяти участь у Молитві за Україну. Ініціатором цього починання став настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці (Українська Православна Церква Київського Патріархату) отець Олексій (Столяр). А учасниками цього урочистого Богослужіння були також отці Ігор (Ткачів) – храм Святої Анни (УПЦ Київського Патріархату) та отець Юрій (Баса) – настоятель храму Усікновення Глави Іоанна Хрестителя (Українська Автокефальна Церква).
Урочистий настрій усіх присутніх, церковні хоругви, у святковому обрамленні ікона Богородиці Неустанної Помочі, перед якою творили молитву священики православних храмів міста, – все це ніби створювало атмосферу високого духовного піднесення усієї громади, що зібралася на площі.
А після Богослужіння і молитви до Господа за наших воїнів, які відстоюють у боях із ворогом на сході країни волю рідної землі, її незалежність та цілісність, за їхні родини, за полонених, що мордуються у московській неволі, за волонтерів, що підтримують наше військо і за нашу перемогу над знавіснілим агресором, за мир в Україні, до громади звернувся з проникливим словом отець Ігор Ткачів.
У своєму зверненні він наголосив: «Ми з вами зібралися для того, щоб звернутися із проханням до свого Творця. Сьогодні тут, для такої молитви, ми зібралися вперше. Але кожен початок є і продовженням. Бо пам’ятаємо, що коли у нашій державі розпочиналася та біда, що на сьогодні не дає спокою цілому світу, ми з вами надзвичайно гостро і піднесено реагували на ті події. У різний спосіб. Але пройшов час і сталося так, як каже апостол Павло: «Будьте або холодні, або гарячі, але не будьте теплохлебні». Але час робить з нами злий жарт, ми стаємо «теплохлебними» до того, що відбувається довкола нас. Хоча повинні пам’ятати, що у боротьбі перемогу отримує не сильний, а витривалий. А цієї витривалості нам сьогодні бракує. Хоча ще Шевченко попереджав нас, що Україну присплять «злії люди», а потім ограбують до нитки. Тож нинішнє наше моління є продовженням того духу і того піднесення, яке було раніше. І цю молитву, будемо сподіватися, почує Господь і благословить, щоб кожної першої неділі місяця ми збиралися тут, перед іконою Богородиці Неустанної Помочі, для цієї понадконфесійної молитви і просили в Господа благословення для нашого народу, для нашої України…
І гідним завершенням цієї урочистості лунав над центральною площею Борислава невмирущий церковний гімн – звернення до Господа «Боже великий, єдиний, нам Україну храни…»

Ігор ЮРИНЕЦЬ

Print PDF