Чим може похвалитись Борислав? Чим він виділяється серед інших міст? Як звернути на себе увагу? Одеса має море, Київ – столиця, Львів – історичне місто… А Борислав? Колись як було? Запитували: «Ви звідкіля?» «З Борислава», відповідав. І чув у відповідь:«Знаємо, знаємо. Борислав сміється!»
А тепер: нафта закінчується, ліс вирубують, дороги погані… І все ж, на цьому маленькому клаптику землі крім бульби у нас родяться ще і поети. Їх у нас трохи менше, ніж у Києві. Не вірите? Підіть до бібліотеки, пройдіться по школах і по клубах, посерфайте в Інтернеті по «Контактах», по «Facebooks», по «Однокласниках», – і ви переконаєтесь: Борислав – місто поетів! Тут поетична аура, тут поетичний магнетизм! А нас, бориславців, згадують у масмедіях лише тоді, коли замість води у кранах потече ропа, або коли ще якась біда трапиться. Чому в Одесі проводять щороку «Гуморину», в Мюнхені фестиваль пива. А ми що, не можемо провести фестиваль поезії? Тому, як казав відомий одеський гуморист, є думка (до неї приєднаються велика армія бориславських поетів), що нашому міськвиконкому та громадським організаціям слід провести наступні заходи для покращення іміджу Борислава як міста поетів і залучення поетів-туристів:
– поставити пам’ятник , або муляж пам’ятника, Невідомому Поету;
– призначити на певну дату для фестивалю «День Поета»;
– організувати місця для поезії на асфальті або на інших видних місцях;
– у віртуальному просторі зробити відповідний Інтернет-майданчик;
– заангажувати до поезії рекламодавців, і так далі.
У ході роботи можуть з’явитись нові ідеї і нові люди. Не слід лише зациклюватись на бідних українських поетах, слід привертати увагу поетів з сусідкої Польщі та інших країн Європи. У Бориславі є навіть поето-перекладач-поліглот.
Можливо, така пропозиція буде перегукуватись з ідеєю відомого персонажа Остапа Бендера про проведення міжнародного шахового турніру у нью-Васюках. Але на пострадянському просторі нема, певне, такого бізнесмена чи політика, який би не читав і не цитував цей роман.
Тому для початку можна, наприклад, в рекламну мережу запустити ось такий віршик:
Поезія – то шлях до Бога.
А ти поетом ще не став?
Тоді збирайся у дорогу
І приїжджай у Борислав.
На цьому клаптику планети
Один поет на один крок.
Це місто – фабрика поетів,
Як Голівуд – кінозірок.

Олег ПАЛАМАРЧУК

Print PDF