ВІДЕО з творчого вечора

Земля у нас, як мати – лиш одна,
І мова колискова в нас єдина.
Дитинство розквітало, як калина,
Та юність їй судилася сумна…
                                            Г. Костик.

21 квітня у бібліотеці-філії № 6 для юнацтва відбувся ювілейний творчий вечір бориславської поетеси, вчительки та пенсіонерки Ганни Костик, на який прибули шанувальники поезії письменниці, активістки міської організації «Союзу Українок» та учні ЗОШ № 4.
Свято розпочав учень 10 «Б» класу Михайло Біляк, читаючи сонет ювілярки «Борислав».
Ганна Костик народилася у Бориславі 20 квітня 1940 року. Дитинство її пройшло у неймовірних труднощах – хворіла мати, а уся хатня робота припала на тендітні доньчині плеченята. І хоч на навчання часу залишалося обмаль, вона закінчила першу середню школу на «добре» й «відмінно».
Дівчинка формувалася як особистість у непростій галицькій родині. Прадід її, Павло Полох, ще позаминулого століття відкрив першу школу-дяківну на Потоці в Бориславі і навчав дітей «азів» грамоти й катехизму. Батько, теж Павло Полох, був січовим стрільцем, а вітчим, Володимир Костик, – сотником артилерії УСС.
Яскравою особистістю була й ненька її, Анна Полох-Костик. Одна з найактивніших членкинь місцевого осередку «Союзу Українок», вона навчала грамоти дівчат із гірського села Рибника та інших сіл Дрогобиччини. А в Бориславі у драмгуртку чудово грала роль Наталки у п’єсі І. Котляревського «Наталка Полтавка», ще дуже гарно співала. Вже в повоєнні роки деякий час працювала бухгалтером у нафтовій промисловості.
У1957 році матері не стало… І хоч так гірко було на душі, юна Ганна твердо вирішила продовжити навчання – вступила у Львівський державний університет ім. Івана Франка, де набула спеціальність філолога-славіста, вчителя української мови. Та згодом реалії гірського села спонукали її набувати додатковий фах – вчителя іноземної мови. Заочно закінчила відділення англійської філології при державному університеті.
Власне, на Турківщині довелося пройти їй суворий «університет життя». Холод, голод, курні хати… Але душу гріли дуже ввічливі й доброзичливі діти, які поважали й любили її.
У Бориславі працювала майже чверть віку – з 1971 по 1995 роки. Особливо проявила себе в час Національного відродження. Була активною членкинею Народного Руху України.
Перші поетичні спроби Ганни Костик несміливо проростали рядками на сторінках учнівського зошита ще в десятилітньому віці. Більш серйозно стала займатися творчістю після того, як її буквально привів за руку на засідання літературного об’єднання ім. Стефана Коваліва, що діяло при редакції міської газети «Нафтовик Борислава», відомий український поет, нині вже покійний Іван Гнатюк. Відтоді пані Ганна з високою міркою стала підходити до власної творчості.
Друкувала поетеса свої твори у «Нафтовику Борислава», де у різні роки вміщено більшість її віршів, а також в українській учительській газеті «Освіта».
До літературно-мистецького збірника «Бориславський ізмарагд» увійшли коротка біографічна довідка та поезії Г. Костик. Саме голова Львівської обласної організації Національної Спілки письменників України Левко Різник оцінив творчість поетеси і зазначив, що Ганна Костик є гідним продуцентом (у доброму розумінні) жіночої поезії, – від якої віє теплом матері, що завше молиться за своїх рідних, за дітей, за добрих людей – і тим убезпечує їм Господню ласку.

«Співзвуччя» – перша збірка поетеси із Франкового краю засвідчує, що до нас зі своїми ліричними роздумами звертається правдива майстриня слова. Авторка прагне передати стан душі, поетичний настрій, бойківський колорит, непідробно щиру любов до Господа, України й отчого краю.
Земля у нас, як мати – лиш одна,
І мова колискова в нас єдина.
Дитинство розквітало, як калина,
Та юність їй судилася сумна,
Бо огорнула край мій чорна тьма.
До дна спізнала горе Україна.
В ярмі, в огні не стала на коліна.
Їй воля усміхнулася ясна.
І вільний наш народ уже навіки.
Ніколи більш не знатиме оков,
Як їх не знають ні поля, ні ріки.
В серцях у нас і сонце, і любов.
І весни зорями скресають знов.
Життя зерном тече в дзвінкі засіки.
(Сонет «Земля» Г. Костик).

«Відлуння любови» – друга поетична збірка Ганни Костик. У ній опоетизовані теми біблійних оповідей, постають також історичні постаті борців за волю й незалежність України. Читач знайде тут і щиру, добротну лірику, а також поетичні образки рідного краю.
Гірська земля, де нафта, як вогонь,
Струмує в жилах золотисто й вільно.
І сонце п’є з натруджених долонь
Джерельну воду – спрагло і повільно.
Хмільний бузок торкається до скронь.
Сім’я зірниць збирається застільно.
Дзвінке життя сміється з оболонь,
З лісів іскристих – дружньо і весільно.
Всі помисли, пориви, світлі дні,
І передсвітню працю, і дерзання –
Віддам Карпатській рідній стороні,
Де дзвін сосни народжує світання,
Вогні калини, наче грань, червоні.
Стрічає день у трудовім розгоні.
(Сонет «Борислав» Г. Костик).

 

Під час свята учні 10 «Б» класу ЗОШ № 4 Ганна і Тетяна Токарські, Олена Маркович, Іван Попадин, Софія Дрич, Мар’яна Вересоцька, Катерина Станович, Дмитро Савуляк, Катерина Кулик, Вікторія Кілас, Олег Тимишин під керівництвом класного керівника Тетяни Вередин читали такі поезії авторки: «Син Божий», «Мати – Україна», «Лесі Українці», «Могила С. Коваліва», «Мати», «Зустріч», «Великодня молитва дитини», «Кришталеві візерунки» та сонети: «Дар Ісуса», «Борислав», «Земля», «Україна». Учениця 8 «Б» класу Ольга Тимишин виконала пісню «Коломийка» на слова поетеси.
На своєму творчому вечорі пані Ганна розповіла про свої плани на майбутнє, про те, що чекає видавництва вже третьої книги «Осяяні небесною славою» – це своєрідні образки про долі людей, які так чи інакше причетні до історичної біографії нашого міста. Але щоб мрії стали реальністю, потрібно, аби знайшлися добрі, небайдужі люди, які б допомогли коштами, щоб видати книгу.

На свято прийшли привітати ювілярку членкині міської громадської організації «Союз Українок» Мирослава Павлюх, яка подарувала їй власну поезію «Моя Україно», Оксана Прокопишин, Анна Глод, Богданна Солецька, Леся Шоха та інші.
Теплими словами привітав поетесу член Національної Спілки письменників України Роман Соловчук, який високо оцінив творчий доробок Ганни Костик і побажав їй творчої наснаги та якнайшвидше видати третю книгу.
У подарунок поетесі учні заспівали пісню «Чорнобривці». На добру згадку про цей вечір ювілярка подарувала учням свої збірки поезій.
На закінчення поетичного зорепаду всі дружньо побажали письменниці-ювілярці міцного здоров’я і щирої долі, нових творчих здобутків, здійснення всіх задумів, щоб у найближчий час знову зібратися у цій залі на презентацію третьої книжки «Осяяні небесною славою», та урочисто виконали «Многая літа!».

Захід підготували і провели працівники бібліотеки-філії № 6 для юнацтва Галина Почіковська та Ольга Смерека.
Марія ЛУТЧАК, бібліотекар
бібліотеки-філії № 6 для юнацтва