Насоси на станції «Рибник», завдяки яким постачають воду мешканцям, могли спеціально спалити зацікавлені особи, які хочуть взяти КП «Бориславводоканал» у концесію на 49 років, – розповів інтернет виданню «Новий Погляд» міський голова Борислава Володимир Фірман.
«Я підозрюю, що насоси спеціально спалили, бо є люди, які зацікавлені в тому, щоб дестабілізувати ситуацію. Є люди, які хочуть взяти водоканал в концесію на 49 років, деякі депутати міськради підтримують, а я цьому опираюся», – сказав Володимир Фірман.
За його словами, серед осіб, які хотіли взяти в концесію водоканал, щоб розпоряджатися водою в місті, були і місцеві мешканці, і люди з Донецька.
Він додав, що зараз влада Борислава намагається полагодити насоси. Вже виділили кошти з міського бюджету і чекають на співфінансування з області, якого досі немає.
«Ми трохи відновили місцеві водозабори, 70% мешканців забезпечені водою, але 30%, тобто тим, хто мешкає у висотних будинках, нам подати воду проблематично, а також не можемо подати мешканцям на вулиці Дорошенка», – додав він.
«Водоканалізаційна система вже стара, вона вже давно себе вижила, протікає. Місто споживає приблизно 3,5 до 4 тисяч кубів води в добу, а нагору викачують до 20-ти тисяч кубів. Різниця – 16, 15 тисяч. Куди ця вода дівається? Але споживач платить за ту воду, яку підняли нагору. Мені здається, що є багато незаконних врізок, бо не може бути втрата такої кількості води», – підсумував депутат.
Нагадаємо, на водонасосній підстанції «Рибник» КП «Бориславводоканал» згоріли два насоси, які викачували воду для мешканців Борислава та Східниці.
Проблема «Бориславводоканалу» тягнеться вже роками
і саме про це розповів «Погляду» депутат Львівоблради,
мешканець міста Борислава Осип Магур
Чому не оприлюднити прiзвища депутатiв та мешканцiв мiста якi виступають за приватизацiю водоканалу?
Шановна Оксано, ви не правдиво інформуєте людей. Комунальні підприємства НЕ приватизовують тільки майно підприємства можна дати в оренду. А в такому КРИТиЧНОМУ стані підприємство водоканал, ще хто захоче? А при такому управлінні фірМана ” якось буде” скоро води не побачимо
А знаєте, люди добрі, за Радянської влади у 70-80 роках вода в бориславських кранах бувала щоденно, і то під гарним тиском подавалася. О 24й ночі воду відключали, а о 6й ранку включали, і ніколи такого не було, щоб не було в крані води. А як траплялася аварія в мережі, то питну воду по місту розвозили у автоцистернах- кожен міг собі набрати хоч відро, хоч два відра. І ми не боялися воду з крана пити навіть сиру. Бралася скибка хліба, посипалася зверху цукром-піском і поливалася зверху з крана водою. На крайняк, як у крані не було води – можна було набрати з колонки, наприклад біля 7ї школи, шоб було на зварити зупу і гарбату.
А як таке може бути, що вода в Бориславі тепер стала коштувати 10 гривень за кубік? І то її немає постійно. А щоб із крана пити сиру некип”ячену воду – то боже борони! Бо раптом на водозаборі в Рибнику знову якийсь труп плаває. Я вже мовчу про те, які дороги були. Як виберешся на Східницьку гору хоч би на два повороти, і звідти пустишся їхати на ровері – то за дві-три хвилини будеш в самому центрі, біля універмагу. І то при тому, шо постійно на Східницю, Кропивник, на Урич, на Ямельницю, на Підгородці їздили вантажівки, трубовози, вахтові автобуси – і дорога витримувала. І не було такої катастрофи, як зараз на Мражниці…