Другий тиждень центральна міська бібліотека по вул. Шевченка працює в умовах форс-мажору. А сталося те, що в ніч з четверга на п’ятницю приміщення бібліотеки, особливо зал галузевої літератури, поплило у буквальному розумінні цього слова. Справа у тому, що власниця квартири на другому поверсі забула закрити крани, а вночі пішла вода. За словами власниці пані А.,цю однокімнатну квартиру вона нещодавно купила для себе і поки-що у ній не проживає, а робить ремонт. Цього злощасного вечора вона залишила ключі від квартири майстрам, які, власне, роблять ремонт. А майстри, як майстри…
Після трудового дня забули закрутити водяні крани, тим паче, що вода цього дня не поступала. Вранці пані А. прийшла до своєї квартири і побачила, що коїться лихо – вода у ванній кімнаті та кухні тече під високим напором і досягає колін. А, закрутивши крани, відразу ж зателефонувала працівникам бібліотеки, але зарадити потопу було вже пізно. Як пояснила працівниця бібліотеки Алла Божко, яка прибула на місце десь біля 9-ї години ранку, побачила вражаючу картину: стелажі з книжковим фондом (а це як правило) дуже дорогі книги, були настільки мокрими, що хоч викручуй. Паркет у залі вздувся і сморід, вибачте, як в туалеті. Потім підоспіли й інші працівники бібліотеки і приступили до ліквідації форс-мажорних обставин.
Книги і дотепер сушаться, паркет також, приміщення провітрюється. Збитки, завдані «потопом» поки-що не підрахували, але і неозброєним оком видно, що вони суттєві. Пані А. каже, що готова добровільно якось залагодити справу, але що може відшкодувати бідна пенсіонерка, тим більше, що й вина її, так би мовити, опосередкована. Притягнути до відповідальності майстрів, які не закрутили крани, а тим паче «Бориславводоканал», який постачає воду, коли йому заманеться, виглядає досить проблематично. А поки що бібліотека працює у скороченому режимі – до 17.00, бо включати світло при замоклій електропроводці не дозволяють. Тож читачі бібліотеки, відвідувачі читального залу мусять змиритися з тимчасовими незручностями. Культура завжди у нас була бідна, її постійно зливають, у розумінні того, що фінансують за сумнозвісним залишковим принципом. А тут і ще заливають. У прямому розумінні.
Богдан
БРИТАН

Print PDF