Для пана Богдана Гуцала, зрештою, як і для всієї його родини, День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості – свято особливе. Адже, якщо порахувати всі роки праці, то на рахунку цієї робітничої династії поза 200 років роботи на підприємствах газопереробної та нафтовидобувної промисловості нашого міста.
Десятки літ машиністом газових компресорів на газопереробному заводі №5 (вул. Городище) в колишньому Бориславському управлінні газолінових заводів працював батько пана Богдана – Василь Гуцало. У 1965 році розпочав трудову діяльність на цьому ж підприємстві і Богдан Васильович. Без відриву від виробництва закінчив Дрогобицький нафтовий технікум, а потім й Івано-Франківський інститут нафти та газу за спеціальністю «Машини та обладнання нафтових і газових промислів». Починав машиністом газових компресорів, потім майстром газового цеху, і врешті, – начальником вакуумної компресорної станції №1.
Дружина – Мирослава Григорівна – все життя пропрацювала лаборантом в управлінні «Бориславнафтогаз». Нафтовиком, як батько та дідусь, став і син Богдана Васильовича Ярослав, який працює майстром в НГВУ «Бориславнафтогаз». Багато літ віддав нафтовидобувній справі і брат пана Богдана, – Володимир.
Це лише кілька штрихів до трудової біографії однієї зі знаних робітничих династій нафтовиків нашого міста. І нехай ця коротенька замітка стане своєрідним привітанням з професійним святом для пана Богдана Гуцала та всієї родини славної династії нафтовиків.

Ігор ЮРИНЕЦЬ

Print PDF