Інтерв’ю із головним лікарем ЦМЛ м. Борислава Віталієм Головчаком

Минулого тижня Кабінет міністрів України своєю постановою затвердив порядок створення госпітальних округів та зобов’язав місцеві органи влади сформувати їх у відповідності до нормативів, розроблених Міністерством охорони здоров’я.
Госпітальні округи створюються для того, щоб упорядкувати мережу нині діючих на території держави медичних закладів. Впорядкування буде відбуватись за двома принципами. По-перше, має бути забезпечена доступність громадянина до якісної допомоги. По-друге, заклади, де надається ця допомога, повинні мати належне навантаження, аби підтримувати відповідну фахову кваліфікацію медиків.
Відповідно до методики лікувальна мережа госпітального округу впорядковується, визначається лікарня інтенсивного лікування, яка буде найбільш потужною в окрузі, а решта лікарень будуть перепрофільовані таким чином, щоб там надавались послуги, які не потребують високотехнологічного обладнання. Міністерство пропонує лише технічні розрахунки порядку формування округів, а місцева влада сама краще знає яких і скільки лікарень потрібно громаді, де першочергово потрібно зробити дороги для вчасного доїзду швидкої тощо.
Згідно з нормативними документами, до складу госпітального округу повинно входити не менше однієї багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування першого або другого рівня та інші заклади охорони здоров’я. Перелік медичних втручань з надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги затверджуватиметься МОЗ, так само як і примірні табелі матеріально-технічного оснащення лікарень.
Документом також визначаються нормативи кількості обслуговування пацієнтів. Так багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування 1-го рівня має обслуговувати не менше 120 тис. осіб, а 2-го рівня – не менше 200 тис. осіб.
Межі та склад госпітальних округів повинні визначатись таким чином, щоб жителі, які в них проживають, мали доступ до вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у межах свого госпітального округу. Адміністративним центром госпітального округу визначається населений пункт, як правило, місто з населенням понад 40 тис. осіб, в якому розміщена багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня.
Зона обслуговування госпітального округу визначається своєчасністю доїзду до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, що не повинен перевищувати 60 хвилин, та бути еквівалентна радіусу зони обслуговування 60 км.
Ці та інші вимоги до порядку визначення складу та меж госпітальних округів дозволять місцевій владі їх сформувати та визначити оптимальні маршрути пацієнтів.
Згідно з постановою уряду, Міністерство охорони здоров’я повинно у місячний термін затвердити примірне положення про госпітальний округ та до 1 лютого 2017 року внести до Кабінету Міністрів України проект нормативно-правового акту щодо затвердження переліку та складу госпітальних округів.
Про це йдеться у постанові Кабміну. Більш конкретно, що чекає медичну галузь міста, із входженням Борислава у госпітальний округ, ми вирішили поговорити із головним лікарем ЦМЛ м. Борислава Віталієм Головчаком.
– Пане Віталію, найперше, що хочу запитати, невже створення госпітальних округів є найголовнішою проблемою медиків в Україні?
– Найперше хочу зауважити, що окрім згадуваної постанови, 30 листопада 2016 року Кабмін прийняв десять постанов, які стосуються діяльності медичної галузі та які прогнозовано повинні регулювати розвиток і функціонування медицини України на період 2017 – 2020 роки. Минулої п’ятниці керівництво медзакладів Львівщини мало нараду у Львові за участі заступника міністра охрони здоров’я України Романа Ілика та голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки. У цій розширеній нараді медиків області брав участь і я, як керівник Центральної міської лікарні Борислава. Під час наради медики отримали роз’яснення, як і у якому форматі працюватиме медична галузь області та на що повинні налаштовуватися трудові колективи медичних установ, виходячи із ухвалених Кабінетом Міністрів України постанов. Я не буду зараз зупинятися на змісті усіх десяти постанов. З часом, коли надійдуть методичні рекомендації щодо впровадження їх в дію, ми матимемо можливість поговорити про це більш детально. Сьогодні хочу зупинитися лише на постанові, яка має найбільш дратівливий характер і викликала в українському суспільстві неоднозначні оцінки. Це постанова про впровадження методики розрахунку та функціонування госпітальних округів в Україні. Саме ця постанова матиме найбільший вплив на подальшу діяльність міської лікарні та усієї медичної галузі Борислава у найближчі роки.
– Хочу зауважити, що питання створення госпітальних округів не нове. Років зо два чи три тому велася мова про створення Дрогобицького госпітального округу, але далі розмов справа не посунулася. Що чекає медицину Борислава у випадку входження міста у госпітальний округ? Яке місто Дрогобиччини, на Ваш погляд, має шанс стати центром цього округу?
– Питання створення госпітальних округів виникало впродовж останніх років неодноразово. Якось не випадає після виходу офіційного документу Кабінету Міністрів вести дискусію наскільки воно правильне чи не правильне. Проте мушу зауважити, що, беручи до уваги запропоновану Міністерством охорони здоров’я методику формування госпітальних округів, ситуація, в яку потрапила бориславська медицина, є не зовсім зручною для міста. Спробую більш детальніше обґрунтувати це судження. Підхід до формування госпітальних округів відповідно до Постанови Кабміну передбачає суто географічний принцип, який жодним чином не прив’язаний до адміністративно-територіальної реформи та процесу утворення спроможних територіальних громад. Тобто, визначається центральний госпіталь другого типу, який повинен обслуговувати не менше 200 тисяч населення у радіусі 60 кілометрів чи 60 хвилин доїзду. Постанова Кабміну не враховує специфіку нашого регіону, де на незначній території зосереджена велика кількість багатопрофільних медичних закладів, що розташовані один від другого на відстані 10 – 15 кілометрів. Багатопрофільні міські лікарні є у Дрогобичі, Стебнику, Трускавці та Бориславі. Свою багатопрофільну медицину має також Дрогобицький район. Відповідно виникає проблема, у який спосіб формувати на Дрогобиччині госпітальний округ і у якому місті конкретно буде розташований центр цього округу разом із госпіталем другого типу та лікарня інтенсивної терапії другого типу. Тобто йдеться про центр, куди будуть звозитися хворі з основною патологією, і відповідно – яка роль відводиться у новоутвореному госпітальному окрузі для Бориславської міської лікарні, та багатопрофільних лікарень сусідніх міст – Дрогобича, Трускавця та Стебника.
– Чи не могли б Ви пояснити, що таке госпіталь другого типу?
– Госпіталь другого типу – це сучасна високотехнологічна лікарня, яка має можливість надавати всі види надскладної медичної допомоги. Якщо висловлюватися простіше – це формування у сучасному вигляді обласної клінічної лікарні на території госпітального округу, який, як я вже наголошував, обмежений географічно 60 кілометрами відстані чи 60 хвилинами затрати часу для доїзду хворого.
– А що тоді вважається лікарнею першого типу?
– Перший тип – це медичний багатопрофільний заклад дещо схожий на лікарню другого типу із значно меншими відділеннями та технологічними можливостями лікування хворих. Наразі немає чітко виписаних критеріїв лікарень як першого, так і другого типів, але відомо, що лікарня першого типу обслуговує населення не менше 120 тисяч чоловік у радіусі 40 кілометрів.
– Якщо мені не зраджує пам’ять, за кількістю виборців 121 Дрогобицький виборчий округ дуже близький до госпітального округу. Чи не могли б ви спрогнозувати, яким чином чи у який спосіб буде формуватися госпітальний округ на Дрогобиччині?
– Я уже говорив і ще раз наголошую, що госпітальні округи не мають прив’язки до адміністративно-територіальних кордонів. Госпітальний округ формується, виходячи із кількості населення та інфраструктурними можливостями територій, які визначаються 60 хвилинами часу для доїзду. Якщо підходити до визначення меж госпітального округу спрощено, то у центрі, образно кажучи, ставимо циркуль – і проводимо коло. Всі населені пункти, що попадуть у межі 60 кілометрової зони увійдуть у склад госпітального округу, без огляду на те, на території якого району вони знаходяться – Стрийського, Самбірського, Старосамбірського, Турківського чи Дрогобицького.
– Даруйте за настирливість, але хотів би дізнатися, яким чином буде визначатися населений пункт чи багатопрофільна лікарня, яка, образно кажучи, стане центром для цього умовного циркуля?
– Наразі розробляється методика, за якою будуть визначатися центри госпітальних округів. Проте, наскільки мені відомо, Міністерство охорони здоров’я у постанові про впровадження методики розрахунку та функціонування госпітальних округів заклало цікаве положення, яке мало би стати, на мій погляд, для медиків та громади Борислава визначальним. Влада та громада на місцях визначає, яка лікарня їм потрібна. Тому, напевно, громаді та владі Борислава, а також мешканцям сільських населених пунктів, що розміщені навколо нашого міста і звикли отримувати медичну допомогу в Бориславі, потрібно об’єднатися та обгрунтувати вимогу, що ЦМЛ м. Борислава має усі можливості та усе необхідне, щоб стати у новоствореному госпітальному окрузі багатопрофільною інтенсивною лікарнею першого типу. Ми не маємо права знищити багатопрофільну лікарню м. Борислава, перетворивши спеціалізовані травматологічне, хірургічне, неврологічне терапевтичне, ендикрологічне відділення, які обслуговують мешканців усього регіону, у відділення відновного чи допоміжного лікування, або ж відділення лікування післяопераційних ускладнень. Я завжди стояв на позиції збереження повноцінної багатопрофільної лікарні у місті. Нехай цей медичний заклад буде менший за кількістю приміщень та обсягами надання медичної допомоги населенню. Але це обов’язково повинна бути багатопрофільна лікарня, що надає усі види медичної допомоги мешканцям. Відсутність будь-якого відділення розриває цю можливість, оскільки породжує відсутність вузькопрофільних медичних спеціалістів, без яких не можливо провести лікування складних випадків та захворювань незрозумілого походження. Це створить передумови для відправлення пацієнтів у інші лікувальні заклади.
– Думаю, що для нікого не є таємницею, що влада та громада міста Борислава разом із медиками та адміністрацією центральної міської лікарні стоять на позиції збереження у місті, як Ви уже зазначили, повноцінної багатопрофільної лікарні першого рівня. Проте позиція – це одне. Зовсім інше – отримати підтримку. Тому на завершення нашої розмови хочу запитати, чи отримає розуміння та належну підтримку консолідована позиція Борислава щодо збереження у місті багатопрофільної лікарні першого типу на рівні Департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації та Міністерства охорони здоров’я України?
– На сьогоднішній день, як головний лікар Центральної міської лікарні, я знаходжу розуміння та підтримку в Департаменті охорони здоров’я облдержадміністрації. Проте щось конкретне говорити наразі складно. Департамент охорони здоров’я розглядає різні варіанти формування госпітального округу на Дрогобиччині та намагається дослуховуватися і брати до уваги думки та пропозиції медиків на місцях. Від себе можу додати, що аміністрація ЦМЛ
м. Борислава твердо стоїть на позиції збереження у місті багатопрофільної лікарні першого рівня і змінювати її у ході формування госпітального округу намірів не має.

Розмову записав
Петро МАГУР

Print PDF