На сьогодні Україна переживає непростий переломний період. Складний час змін та перебудов переживає й Борислав. Останнім часом багато розмов точиться навколо теми реформування медицини. Тож про те, в якому стані перебуває медицина нашого міста, що слід чекати далі розповів головний лікар Центральної міської лікарні Віталій Головчак.

– Пане Віталію, розкажіть, у якому стані перебуває медицина нашого міста сьогодні, у період перебудов та реформ?
– На сьогоднішній день медицина міста Борислава перебуває в такому складному становищі, як і перебуває вся країна. В періоди перебудов, в періоди змін влади, в періоди реформ завжди важко і складно. Вони є випробовуванням на міцність для всіх верств населення і медицини в тому числі. За 25 років існування української держави медицина пережила 14 реформ, і ні одна з них на сьогоднішній день не була завершена. Далі ми знаходимося в стані реформування. Стан реформування є важкий і досить складний. В основному він сприймається як оптимізація, але, на жаль, всі ці зміни передбачають скорочення робочих місць, зменшення кількості лікарняних ліжок, зменшення фінансування, а в ідеалі покращення надання умов медичних послуг за рахунок вивільнених коштів. Чи так це буде? Будемо бачити і надіятися. Та все ж це треба пережити, з цього треба вийти з честю і зберегти медицину міста. На моє переконання, я завжди це говорив, в місті Бориславі має бути багатопрофільна лікарня, яка має надавати всі основні види медичних послуг, як хірургічного, так і терапевтичного характеру. В медицині міста Борислава також має бути хороша діагностика. Не виключаю і не заперечую розвиток первинного рівня, тобто сімейної медицини, яка також має право на життя, тим більше, що вона доказала свою правильність і доцільність існування у всіх розвинених країнах світу як Європи, так і Північної Америки. Я стараюся докладати зусиль та залучати молоді кадри, випускників медичних університетів зі всіх регіонів України, які мають бажання жити і працювати в Бориславі. За минулий рік декілька молодих лікарів прийшли в Борислав, і я горджуся тим, що в мене є молоді терапевти, молоді травматологи, молодий хірург, молоді окулісти, чекаю після закінчення навчання молодих педіатрів. Я вважаю, що на сьогоднішній день молоді люди, які отримали місце праці, які змогли чесно заробляти гроші, годувати свою сім’ю, бути повноцінними членами суспільства і жити в Бориславі, а не їхати кудись в Італію, Іспанію, то щось все-таки я зробив. На жаль, надзвичайно важким залишається питання фінансування. Напевно, це найболючіше питання на сьогоднішній день. З цього року змінилися деякі правила податкового законодавства, які ускладнили взаєморозрахунки і оплати, що були до цього року в медицині, а також змінилася система фінансування. Зараз фінансування йде з двох джерел: державне фінансування за рахунок державної субвенції і доплата з місцевого бюджету. В результаті складних дебатів було прийнято бюджет по медицині на 2015 рік. Він є дуже важкий для виконання і ставить медицину в складну ситуацію, Що це значить? Це значить, що гроші, які дають нам з державного бюджету, тобто державні субвенції, можуть використовуватися згідно законодавства передусім тільки на зарплату. Якщо залишається частина, то вони повинні використовуватися на оплату енергоносіїв, якщо кошти залишаються і після цього, то вони тоді можуть використовуватися на інші видатки – це і обслуговування апаратури, і оплата послуг, оплата харчування і медикаментів. На 2015 рік Міністерством фінансів закладено 24 млн. 400 тис. грн. Цих грошей нам вистачає практично на неповний рік тільки на зарплату. Зараз проводиться індексація, ідуть надзвичайно великі витрати. Для того, щоб вийти хоча б на мінімум і втримати лікарню на плаву до кінця року, нам потрібно 8-9 млн. до фінансування з міського бюджету. Це дуже велика сума. Ми протягом уже декількох років постійно проводимо заходи з оптимізації видатків на медицину. На жаль, на сьогоднішній день ми дійшли до такого стану, що у нас немає ніяких необов’язкових виплат, немає ніяких необов’язкових затрат по медицині, а зменшити видатки на заробітну плату для всіх працюючих ми більше не можемо. Єдиний вихід, який може бути – це масові звільнення людей. А проти цього я виступав, виступаю і буду виступати. Я вважаю, що держава не має права забувати медиків, які все життя фінансувалися по залишковому принципу, а зараз просто їх викинути на вулицю. Тому я веду перемовини як з міською радою, так і з Департаментом охорони здоров’я, з колективом, щоб знайти якусь серединку, якусь можливість вижити медицині, не закрити відділення, які потім ми однозначно не зможемо відкрити, зберегти найкращий персонал, молодий персонал, який працює, має бажання працювати і буде працювати на благо міста й на благо країни. Щодо перспективи розвитку медицини в контексті медицини регіону, то немає чітких позицій, чіткого плану дій і зараз чітко не визначено, як це все буде. Стояло питання про відновлення Дрогобицького шпитального округу. На сьогодні це питання не активізовано, тому що в сфері адміністративної реформи, яка зараз іде, важко розібратися, які будуть нові територіальні дільниці, які медичні питання будуть стояти перед ними, що буде входити в територіальну дільницю Борислава: чи це буде тільки Борислав, чи це буде Борислав і села, чи це буде Борислав, Східниця і села. Ми не хочемо забігати наперед, не хочемо робити ті кроки, які можуть призвести до розвалу. Як тільки буде прийнятий закон і будуть визначені нові територіальні одиниці в нашому регіоні, я думаю, що тоді ми зможемо самі для себе пояснити, що потрібно нам в плані медицини, які потрібні відділення, чи буде створюватися округ, чи буде він формуватися, так, як була думка, по спеціалізації різних міст, де Трускавець буде займати свою нішу, Борислав – свою, а Дрогобич – свою, чи ми залишимося, як окрема, незалежна, багатопрофільна лікарня. Все це буде розглядатися, все це буде вирішуватися, але я гарантую, що є розуміння Департаменту охорони здоров’я про перспективу розвитку медицини в Бориславі, і допоки я буду на своїй посаді, зроблю все можливе для того, щоб медицина в нашому місті не зникла, а залишилася повноцінною, якісною і максимально економічно обґрунтованою.
– Ви говорили про багатопрофільну лікарню в Бориславі. Чи є шанс, що у нас все-таки буде така лікарня?
– Я думаю, що шанси є великі. Завжди при розмовах з обласним керівництвом моя аргументація була в тому, що Борислав географічно розміщений так, що не може залишитися без спеціалізованих відділень, які можуть надавати інтенсивну спеціалізовану допомогу, допомогу мінімум вторинного рівня. Що це значить? Не секрет, що з багатьох сіл, які знаходяться навколо Борислава і є в територіальному підпорядкуванні Підбужа, Дрогобича, Сколе і Турки, добираються до Борислава, щоб отримати невідкладну допомогу. Хотілося б, щоб ці відділення були трохи більш оснащеними, щоб вони знаходилися в одному корпусі, щоб ми могли надавати допомогу швидко, якісно, різними спеціалістами в одному приміщенні. Це моя мрія. Будемо сподіватися, що вона здійсниться.
– У нашому місті доволі великий колектив медичних працівників. Чи хотіли б ви когось з них виділити?
– Я не буду нікого виділяти. Я вдячний всім медикам, які працюють у цей складний час, які не дивлячись ні на що, віддають частинку своєї душі, частинку свого здоров’я, тим людям, які потребують допомоги, як фізичної, так і психологічної. Хочу подякувати всім, хто не дивлячись на свої проблеми, старається допомогти чужим. Впевнений, що колектив міської лікарні – це люди самовіддані, чесні і добрі. Дай Боже їм здоров’я і наснаги в подальшій праці.

Ірина НОВАК

Print PDF