У травні, коли природа -мати виряджає свою доню – землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці і радості, люди висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають День Матері. Травень – місяць Пречистої Діви Марії, яка благословила у хресну путь свого сина – Спасителя людства. До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва та допомоги.
Уперше організувала День Матері американка із Філадельфії Анна Джервіс у 1910р. Після Першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині. Серед української громади День Матері вперше провів «Союз Українок» Канади у 1928 р. Наступного року це свято відзначалось уже у Львові. Ініціатором урочистостей була редактор тижневика «Жіноча доля» Олена Кісилевська. Відтоді у другу неділю травня День Матері відзначали дуже широко по всій Галичині.
Із приходом радянської влади народні традиції стали ігноруватися. З 1990 р. завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема «Союзу Українок», осередків «Товариства української мови «Просвіта», Свято Матері повернулося на землю України.
А цими гарними весняними днями у читальній залі бібліотеки-філії № 6 для юнацтва відбувся тематичний вечір «Мати – символ добра на землі», який розпочали працівники бібліотеки Ольга Смерека та Марія Лутчак.
Багато теплих слів було сказано в адресу матерів членкинями «Союзу Українок» нашого міста. Зокрема, Анна Глод розповіла легенду «Ангел – Мама», Оксана Прокопишин прочитала вірш «Самотня мати» та розповіла про трьох матерів, що має кожна людина. Про сум та переживання матерів, сини яких перебувають на Сході в зоні АТО, Леся Шоха прочитала вірш «Капелан».
У багатьох присутніх появилися сльози на очах, коли читала свої вірші «Молитва Матері», «Ти ідеш в бій, мій найдорожчий сину!», «Божа любов» наша краянка Галина Кваснікевич, син Іван, якої також перебуває в зоні АТО. Але саме її молитва оберігає його від ворожої кулі.
А вірш Марії Лунь «Материнська чаша» емоційно прочитала Любов Челядин.
Материнське серце здатне пройматися болем дитини на відстані, журитися долею своїх дітей усе життя. Якби могла – сонечко прихилила б. Про безкорисливу любов матерів розповіла Мирослава Павлюх, Ванда Солецька прочитала вірш «Ой маю я три матері…», а Надія Онисько прочитала вірш, присвячений матерям.
Бібліотекар Марія Лутчак чудово продекламувала легенду «Серце матері».
Учні 9 класу ЗОШ № 5 Тетяна Файчак, Маря’на Шаповал, Інна Романська, Марина Марголич, Антон Айзенбарт прочитали поезії про маму: «Яке найкраще слово в світі?», «Молитва за маму», «Мати Божа, я добре розумію…», уривок «Бо хто матір забуває…» з поезії Т. Г. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим», «Допоки нас чекають наші мами…», вірш Ірини Сеник «Мамо!», «Мамо, я закохався, і це не жарти» та виконали пісню «Мамина сорочка» на слова Наталії Май.
Під час свята виконувалися пісні: «Мамина молитва», «Пісня про матір» на слова Бориса Олійника, «Пісня про рушник» на слова Андрія Малишка.
Невгамовний біль втрати найдорожчої у світі людини – Матері. Тільки тоді розумієш, що вона для тебе означала, коли не стане її на світі. Про це розповіла в легенді «Зозуля» голова міської організації «Союзу Українок» Дарія Соловчук.
На завершення заходу усі присутні в залі мали можливість переглянути книжкову виставку «Найсвятіше слово – Мама» і виконати гімн «Боже великий єдиний…».
Уклін тобі, тобі пошана,
В цей день святковий, люба ненько,
За ті важкі години ранні,
За золоте твоє серденько.
Галина ПОЧІКОВСЬКА,
бібліотекар бібліотеки-філії № 6 для юнацтва Бориславської МЦБС

Print PDF