Час летить невблаганного: день за днем, місяць за місяцем. Здавалося, зовсім недавно розпочався навчальний рік у школах міста, а вже сьогодні для великої когорти бориславських випускників прозвучав востаннє шкільний дзвоник.
Цьогоріч освітянські колективи шкіл міста урочисто провели у самостійне доросле життя майже дві сотні своїх вихованців. Ранок для них розпочався вже традиційно молитвою у міських храмах, де поблагословили молодь на гідну життєву дорогу священики.
А далі – урочиста лінійка і напутні слова педагогів-наставників, з якими зріднилися за багато років у стінах школи, що теж стала другою рідною домівкою. Так, для випускників дитинство залишилося в минулому. Вже випробувано знання на першому іспиті ЗНО з української мови та літератури. Вже обрано виш, в аудиторіях якого з першого вересня розпочнуться студентські роки. Але на все наступне життя зберігатимуть нинішні випускники спогади про рідну школу, про перший урок, про першого вчителя і про цей останній шкільний дзвоник, що пролунав для них сьогодні.
Ранок, 26 травня. Різнобарв’ям квітів, святковими вишиванками, сміхом і радістю видзвонюють шкільні подвір’я. Але для нинішніх випускників – це радість з присмаком смутку, що ні-ні, та й зблисне сльозинкою на очах. Тривожно: що там чекає за шкільним порогом, як зустріне їх оте незвідане самостійне життя, коли всі рішення, і успіхи, і невдачі залежать тільки від тебе. Але так хочеться вірити, що щасливою і погідною буде їхня життєва дорога, що здобуті в шкільні роки знання відчинять їм шлях до здійснення всіх задумів і мрій.
Детальнішу розповідь про свято останнього дзвоника у школах міста читайте в наступному числі часопису.

Ігор ЮРИНЕЦЬ

Print PDF