Одинадцятикласники з нетерпінням чекали результатів ЗНО з української мови та літератури, оскільки саме це тестування було першим.
Перевіряючи власні висловлення у ЛРЦОЯО, попри всю напруженість і відповідальність роботи, не могла не виписати з них деякі «перли» і навіть «приколи».
Цьогоріч випускникам для власного висловлення була запропонована така теза: «У різних ситуаціях ми поводимося по-різному: часом розважливо обмірковуємо свої кроки, а часом – даємо волю емоціям, не зважаючи на можливі наслідки. До чого ж, зрештою, треба дослухатися в житті: до розуму чи до серця?»

У роботах одинадцятикласників було багато цікавих думок, іноді досить кумедно висловлених. Наведу лише кілька: «Треба прислухатися до розуму, бо саме він відповідає за важливі процеси в нашому організмі», «Життя – як гра в шахи: щоб стати кращим, треба грати із сильнішим», «Моя мама повчає мене: серце тобі підкаже, та правильний вибір допоможе зробити розум», «Життя – це великий магазин: бери, що хочеш, але не забувай: каса попереду – треба розплачуватися», «Якщо б ми завжди думали головою, то не були б щасливими», «Я думаю, що треба прислухатись до серця, спираючись на мозок».
Були в роботах думки дуже критичні: «Мені дуже соромно за наших дівчат, які вважають, що читати не модно, а вимагають від хлопців 101 троянду або айфон. Краще б взялися за розум та читали книжки».
А траплялися думки й дуже самокритичні: «Розум – це невід’ємна частина тіла. Мої розум та емоції мене не влаштовують», «Для того є розум, щоб ми дружили з ним. А от я з розумом не дружу: то поб’ю когось, то ще щось», «У моєму серці більш впевнена, ніж у розумі», «Переконаний, що мозок не потрібно вимикати, а серце закрити на замок, ключ сховати якнайдалі».
У деяких власних висловлювання відчутний «тісний зв’язок» із життям: «Розум созданий для того, щоб заробляти гроші для сім’ї і оплати комунальних послуг» (цитати подані дослівно, без виправлення мовленневих помилок).
Оскільки в темі власних висловлювань фігурує серце, то багато одинадцятикласників писали ( і досить розлого) про кохання: «Дана проблема стосується багато чого: від навчання – до кохання», «Більшість людей просто впадає в безумство від кохання, втрачаючи розум, успіх у навчанні, повагу батьків». А ось ще така глибокодумна порада: «Кохати треба серцем, а вибирати майбутню дружину розумом: щоб і добра господиня була, і хороша мати».
Якщо ж серйозно, то нас, екзаменаторів, вражало, як учні, готуючись до ЗНО, все-таки мало читають, як з кількох творів намагаються «витворити» приклад з української літератури, наплутавши і героїв, і події сюжету. І найбільше тут безневинно постраждали такі прекрасні твори: поема «Катерина» Т. Г. Шевченка, роман «Маруся Чурай» Ліни Костенко, повість «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненка, новела «За мить щастя» Олеся Гончара, новела «Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника.
Наприклад, «Т. Г. Шевченко писав українським дівчатам: «Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями…». І їх розум слухається письменника, але серце не хоче». Або: «Катерина послухала своє серце й народила дитину, у якої не було батька». А ось яка «інтерпретація» кохання Марусі Чурай: «Грицько прийшов до Марусі, і вони почали гомоніти. Грицько випив зілля, поки Маруся щось розповідала, і помер із-за халатності Марусі». Або ще «цікавіше»: «Маруся вирішила отруїти Василя, щоб залишитися з Грицьком».
Чомусь несподівано перепало на горіхи і письменнику Михайлові Коцюбинському: «Маючи жінку й четверо дітей, ще й мав коханку. Звісно, що його ніхто не судить, але тут він думає точно не головою».
Розумію, що будь-яке ЗНО – це стресова ситуація і важке розумове випробування для випускників. І не кожному вдається подолати хвилювання. Але якби учень все-таки готувався до тестування з української літератури, то не було б таких анекдотичних казусів: «Т. Шевченко народився в Кайдашевій сім’ї. Рано посиротів. Потім вступив в університет, де мив ноги викладачеві. Потім попав у рабство…». Або: «Головним героєм з твору «За мить щастя» є головний герой з твору «Тигролови». Або: «Чи знали ви, що Мойсей зловживав своїм службовим становищем?». Ні, не знали…
В одній з робіт випускник давав пораду: «Керуйтесь розумом і тільки інколи – серцем», а в іншій – застерігав: «Треба довіряти своєму серцю: розум може й помінятись.» І цілком заспокійливо прозвучала думка в одному висловленні: «Розум теж відіграє для людини невелику (!) роль». Цікаво, що ж тоді більшу?!
Тож хочеться побажати майбутнім випускникам все-таки читати, робити виписки з художніх творів, уміти аналізувати літературні твори, художні образи, доречно цитувати поетичні твори, афоризми, щоб власні висловлення були і до розуму, і до серця…
А наразі зі 102 перевірених власних висловлювань лише одну роботу оцінено у 20 балів.
Людмила НИКИФОРУК,
учитель-методист,
екзаменатор ЛРЦОЯО (ЗОШ № 7)

Print PDF