Вже багато років, як знаємо, міський парк був не центром відпочинку мешканців, а великою проблемою для Борислава. З року в рік зростали борги по зарплаті для тих кількох чоловік, що тут працювали в давні роки і в недалекий час, кілька дитячих атракціонів давно переступили всі терміни експлуатації і їх довелося демонтувати, сам на себе парк заробити не може при всіх зусиллях, а коштів на  утримання з міського бюджету ніхто не давав, бо  того бюджету не завжди вистачало навіть  на таке-сяке виживання міста.
Врешті-решт все прийшло до повного занепаду. І треба бути таки сміливою людиною, щоб дати згоду і стати директором колишнього парку культури та відпочинку. Кажу колишнього, бо зараз до культури і відпочинку отой розвалений Літній театр, обдертий дитячий майданчик чи залишки металевих конструкцій на місці колишніх атракціонів мають дуже відносний стосунок. Коли оголосили конкурс на посаду директора міського парку бажаючих не було, бо хто захоче братися за наперед програшну і невдячну справу. То що ж змусило згодитися на посаду директора парку Ігоря Сагана – голову міської Спілки ветеранів АТО, члена виконкому міської ради, людину знану і шановану в місті. Таким було перше запитання у нашій розмові із директором новоствореного комунального підприємства «Бориславський міський парк культури та відпочинку».
– Найперше, що я люблю – нелегкі завдання. А це справді дуже складна справа, що постала не тільки переді мною, але й перед міською владою, мером міста. А друге, я корінний бориславець і було бажання відродити наш парк, щоб він знову став таким, яким пам’ятають його наші батьки, щоб для наших дітей теж став гарним спомином дитячих років. Ситуація справді дуже складна, йшлося про те, щоб або відновити парк, або ліквідувати і створити нове комунальне підприємство. Мова про це йшла і на різноманітних нарадах, і на засіданнях виконкому. Врешті, вирішили парк врятувати, відновити, переробивши Статут. Цього року, за підтримки керівництва міської ради, прийнято рішення фінансувати парк культури напряму з місцевого бюджету. Такий підхід є новим не тільки в місті, але мабуть, і в області. А далі – конкретна робота. Почали «розгрібати» всі фінансові завали, що їх накопичилося дуже багато: штрафи, пені, виконавчі листи, борги по зарплатах за минулі роки чи й десятиліття. І зараз можна констатувати навіть з гордістю, що перед державою ми погасили всю заборгованість. Залишилися борги по зарплаті, одній жіночці вже погасили цей борг. І навіть хочу звернутися через газету до всіх колишніх працівників парку, кому не виплачено зарплатні борги, щоб не бігали по судах, а зверталися безпосередньо до нас, ми готові йти на співпрацю і цього року зобов’язуємося всім, перед ким маємо заборгованість за попередні роки, її виплатити.
– Тобто, якщо говорити про майбутнє парку культури, то є реальні підстави для оптимізму…
– Напевно, що так. Зараз формуємо колектив. Є вже бухгалтер, що займається вивченням всієї документації минулих років і, як кажуть, зводить кінці з кінцями. Прийнято також двох працівників, що кожного дня займаються наведенням порядку в парку.
– Прийшла весна, зійшли сніги і відкрилося очам все, що вони приховували. Сміття багато. Але якась частина парку вже прибрана, всюди акуратні купи минулорічного листя. Видно, що йде реальна робота, що, нарешті, парк має господаря. Це перші кроки?
– Можна сказати й так. Насамперед, нам треба обов’язково навести чистоту до недалеких вже Великодніх свят. Це першочергове завдання для мене не тільки як для директора, але й як для представника влади в місті, як члена виконавчого комітету. Тобто, спочатку наведемо на території порядок, а тоді вже перейдемо до інших проблем. Мабуть, з понеділка вже будемо ставити нові лавочки. Тут хочу подякувати активістам ГО «Наш дім Борислав», які цю роботу розпочали ще минулої осені. А зараз треба буде дістати всі необхідні матеріали і ця громадська організація, що об’єднала людей небайдужих до проблем міста, допоможе у роботі. Також маємо вирішити проблему затоплення пішохідної доріжки; всі, хто проходив через парк, знають про що йдеться, з тією калюжею не могли дати ради вже кілька років. Минулоріч ми вже проривали там рівчак, щоб зробити дренаж, але прийшла зима і погодні умови не дозволили закінчити ту роботу. Зараз думаємо, теж до Паски, домовитися про трактор, поставити дренажну трубу і нарешті навести там лад. Хоча, якщо говорити про всю цю територію, то все не так просто. Там низовина побіч озера, рівень її нижче рівня води, тому вода й просочується. Цього року, мабуть, не встигнемо. Але плануємо при першій можливості завезти туди грунт, щоб підняти рівень тієї ділянки, а перед тим зробити належний дренаж і позбутися тих мочарів. У майбутньому, можливо, облаштуємо там навіть якийсь ігровий майданчик. Плануємо також цього року провести кронування дерев. Багато з них – аварійні, ті ж всі старі верби на мочарах. Їх повирізуємо, але відразу ж на тому місці насадимо молодих саджанців. Треба продумати, як оберегти парк від вандалів. Щоб все те зроблене знову не поламали, не понищили, як було вже не раз. На перспективу хочемо поставити й відеоспостереження, налагодимо співпрацю з муніципальною вартою, підпишемо договір про охорону парку, особливо у нічний час. Добре, що парк має освітлення, де треба – ще його добавимо. Планів багато. На перспективу відновимо і той кювет з мінеральною водою, це обов’язково треба зробити, бо який же Борислав без власної «Нафтусі». Дійдуть руки і до скансена-музею, де гості міста зможуть побачити часточку давньої історії нашого міста. Тут, звичайно, сподіватимемось на допомогу наших нафтовиків, думаю, це і для них стане справою честі, адже Борислав і в Україні, і в світі знають саме як один з перших найпотужніших центрів нафтовидобутку в Європі.
– Добре, пане Ігоре, але площа величезна, роботи теж непочатий край. Чи вдасться все те здійснити таким маленьким колективом? Чи є підтримка і допомога від громадських організацій?
– Звичайно, самі не впораємося. Але підтримка, про яку ви говорите, вже є. Минулої суботи попрацювали в нас і хлопці зі Спілки воїнів АТО, з ГО «Самооборона Борислава». Ми спільно прибрали дитяче містечко та все те крило парку. Багато залежить від погоди. Хотіли зробити таку загальноміську толоку з наведення чистоти, але не дозволили дощі. Думаю, десь наступної суботи таку толоку таки організуємо. Ми вже замовили транспорт, щоб все згромаджене сміття повивозити. Плануємо до початку квітня десь вісімдесят відсотків території, а може, й більше, очистити. Якщо буде гарна погода, то до Паски прокронуємо хоча б головні алеї. А взагалі, підтримка є і з боку інших комунальних підприємств, зокрема, водоканалу; наші депутати завжди готові допомогти. Та й підприємці також не байдужі. От потрібні нам були мішки для збору сміття, то двісті штук передав Володимир Голобутовський. Те саме й Микола Ковалик – завжди передзвонює, цікавиться, чи не потрібна якась допомога. Не було такого, щоб звернулися до когось за допомогою і нам відмовили.
– Кілька слів про озеро, що колись було справжньою окрасою парку…
– Трохи важко про це говорити, бо ми змушені постійно орієнтуватися на економію коштів. Ті гроші, що нам виділено, коли б не заборгованість, то дали б можливість принаймні продемонструвати позитивну динаміку для відродження парку. Що ж до озера, то, думаю, ми все-таки цього літа задіємо катамарани. Можливо, не будемо їх самі обслуговувати, а здамо в оренду. Бо кількість працівників не дозволяє мені поставити на весь день людину біля катамаранів, адже зараз головне – підтримувати парк у чистоті. А взагалі з озером пов’язуємо великі сподівання. В нас є усна домовленість із ГО «Бориславський рибальський клуб», щоб проводити там навіть турніри зі спортивного рибальства. До речі, ця громадська організація вже раніше багато зробила для зарибнення озера. Та й минулого тижня працювала, наводячи порядок пообіч тієї водойми Якогось меморандуму про співпрацю ми ще не підписували, але, думаю, що в майбутньому ми співпрацюватимемо тісніше, бо подобається їхня робота, їхнє ставлення.
– Пане Ігоре, наш парк культури свого часу був центром сімейного відпочинку. Батьки приходили сюди з дітьми, працювало багато атракціонів для дітей. Зараз від тих атракціонів тільки якісь залишки металевих конструкцій, що їх не докрали мисливці за металом. Чи вдасться щось відновити?
– У нас є домовленість із деякими підприємцями про те, що наразі вони поставлять свої міні-аттракціончики. Знаю, що міський голова Ігор Яворський вже заборонив видавати дозволи на задіяння їх на площі Івана Франка, все це має бути зосереджено в парку. Знову ж, якщо вдасться знайти двигун і будуть висновки щодо можливості відновлення атракціону «Ромашка», то ми обов’язково її відновимо, адже цей атракціон був дуже популярним серед дітвори. Тобто, підприємці робили б своє, а «Ромашка» вже працювала б для парку. Ще одне, плануємо обов’язково провести сюди безпровідний Інтернет, щоб зацікавити молодь. Треба відновити і наш Зелений театр. На це закладено в фонд розвитку 150 тисяч гривень. Сподіваємося, що й спонсори допоможуть. Адже Зелений театр зараз справді в жахливому стані. Там і дах провалився, і все інше доведено до повної руйнації. Зараз і я, і бухгалтер працюємо в офісі Муніципальної варти. Але думаю, до кінця року відремонтувати бодай дві кімнатки для роботи у парку, відновити там електропостачання. Дрова для опалення ми матимемо зі зрізаних старих дерев, можливо, поставимо «буржуйку», щоб перезимувати зиму. Як кажуть, не все відразу. Але впевнений, що все у нас вийде.
– А чи є якась допомога від інших комунальних підприємств міста?
– Дуже допоміг «Зелений світ». Кілька тижнів тому, коли були сильні вітри, поламало дерева. Я звернувся до директора «Зеленого світу» Любові Голубіцької, вони відреагували миттєво, за що ми їм дуже вдячні. Вони все зрізали, прибрали за собою начисто… Якби у нас всі комунальні підприємства так працювали, то, мабуть, у місті багато проблематики відпало би само собою. Також допомагає нам і «Ком-Еко-Борислав». Вони розуміють наші проблеми становлення і безкоштовно наразі вивозить сміття. Два дні тому керівник цього підприємства Олександр Василянський був у нас, ми визначилися із розташуванням сміттєвого майданчика, там буде встановлено чотири контейнери, все належно обгородять. Ми вже уклали з ними договір. А біля кожної лавочки встановимо урну для сміття. На літній сезон приймемо на роботу ще двох людей. Вся територія парку буде розділена поміж нашими працівниками і кожен з них відповідатиме чітко за свій сектор.
– І останнє таке доволі делікатне запитання. Парк буде місцем відпочинку для всього Борислава. Люди приходитимуть сюди на довший час, з дітками. А отже, немаловажне питання – нормальний туалет. Ну, не може бути центр відпочинку без такого поважного закладу.
– Маєте рацію. Це питання підіймалося на засіданні виконкому. Мер міста дав доручення, щоб розробити кошторис. Мова про це йшла знову і на минулому засіданні виконкому, де про використання коштів на туалети за минулий рік звітував керівник «Еко-міста». Обговорювали, секретарем міської ради було дано доручення або розробити кошторис для відновлення цього паркового туалету, або знайти належне місце для встановлення нового туалету. Як там буде далі – побачимо, це питання стоїть на контролі. Все це вирішиться. А взагалі, думаю, на наступний рік парк навіть зможе на вихідні, чи коли якісь відбуватимуться загальноміські заходи встановлювати кілька біотуалетних кабінок, це теж дасть можливість вирішити проблему.
– Пане Ігоре, а яким бачите в кінцевому варіанті наш парк, якими бачите кінцеві результати своєї роботи?
– Знаєте, я думаю, що коли буду звільнятися по завершенні свого контракту, тобто, через п’ять років, то претендентів на посаду директора парку буде більш ніж достатньо, а не так, як минулого року – нікого. Парк стане справжнім центром відпочинку і культури, справді привабливим для мешканців міста. Для цього працюємо і обов’язково цього доб’ємося. Звичайно, спільно – з моїм колективом, з громадськими організаціями, з підприємцями, з усією громадою міста.
– Що ж, дякую за цю розповідь, пане Ігоре, і нехай всі задуми здійсняться.

Розмову вів
Ігор ЮРИНЕЦЬ

Print PDF