В Україну із вирію щороку повертається багато птахів. Але лише до лелек виплекалась особлива любов і шана. У народі кажуть, що весна сходить на землю з лелечих крил, які витримали втому своїх піднебесних маршрутів і переможним парадом принесли нам довгоочікуване тепло. А ще цього білого птаха із чорною ознакою у нас дуже шанують. Чи то за вірність, чи за «рідність», а може, просто за схожість їхньої пташиної долі до людської. Дружба між людьми і лелеками існувала завжди. Старі люди кажуть, що в хаті, на якій поселилися лелеки, пануватимуть добро і злагода. Тому не дивно, що цих птахів-красенів люди завжди зустрічають із радістю та випроваджують у вирій зі смутком у серці.
У народі вважалось, що «де лелека родиться, там щастя водиться», тому в домі, на якому лелека збудує своє гніздо, неодмінно пануватиме злагода, затишок і спокій. І боронь Боже рушати його – щоб не сталась біди, а з нею і прокляття на кілька поколінь. Існують навіть твердження, що гніздо лелеки захищає від удару блискавки й пожежі.
Люди досі вірять, що лелеки мають пряме відношення до народжуваності дітей. Завдяки цьому повір’ю дитячі голови істотно довше зберігали чисті помисли і святість християнських постулатів. Говорили також, що коли перелетить чорногуз через будинок з новонародженим – буде через рік знову збільшення сім’ї. Коли чорногуз сідав на дах під час весілля – також чекали швидкого поповнення в родині. А ще, лелек люди остерігались, бо вони зі свого гнізда все навколо бачили і чули.
Власне, на цьому любить акцентувати депутат Бориславської міської ради, відомий у місті підприємець Ігор Михаць, який переконаний, що лелече гніздо на Губичах неподалік храму Покрови Пресвятої Богородиці, будівлі школи та автобусної зупинки цієї весни з’явилося неспроста. Пан Ігор твердо переконаний, що поява лелечого гнізда на його виборчому окрузі є провісником щасливого майбутнього як мікрорайону, так і всього Борислава. Тому, очевидно, при вирішенні важливих для Губич питань любить напівжартома підкреслити міському голові Борислава Ігорю Яворському, що мікрорайон, окрім нього та депутата Руслана Зелінського, цієї весни отримав іще додаткових захисників, які, за народним повір’ям, бачать і чують все.
Поява лелек завжди приносила пробудження у кожне серце, кожну долю, кожне людське життя. Треба лише відчути той тихий, безмовний дотик весни і оновлення, що неодмінно приходить з появою в українському небі цих білих птахів із чорною ознакою. Побачити і, звичайно, щиро повірити, що разом із весною бузьки принесли нам на своїх крилах не лише весну, але й відродження.
Петро МАГУР
На знімку: лелече гніздо на Губичах.
Світлина Ігоря МИХАЦЯ

Print PDF