За останні півтора-два десятиліття кількість захворювань на хронічний простатит значно зросла і він помолодшав. Якщо раніше запалення передміхурової залози (простатит) зустрічалося переважно в сорокарічних чоловіків, то сьогодні на нього хворіють двадцятирічні чи й ще молодші.
Серед осіб 50-60-річного віку та старших поширюється аденома передміхурової залози та рак. Причому останніми роками аденома (доброякісна, передміхурової залози), стала «молодшою». Залежно від клінічних проявів розрізняють: гострий і хронічний (справжній) простит, як наслідок перенесеного гострого простатиту. Дуже часто зустрічаються стерті або мовчазні (безсимптомні) форми. Особливість їх у тому, що хворі не відчувають запального процесу і, звісно, не звертаються своєчасно за медичною допомогою. Застійні простатити викликають застійні явища в органах малого тазу (як наслідок «сидячого» способу життя, хронічних запорів, геморою, нерегулярного статевого життя).
Хронічний інфекційний простатит має два різновиди: неспецифічний та специфічний. Перший виникає внаслідок проникнення в передміхурову залозу мікробних збудників – стрептококів.
Специфічний неінфекційний простатити викликають мікроорганізми: гонококи, трихономеди, хламідії, нікобактерії туберкульозу, грибки віруси.
Безсимптомний (мовчазний) простатит діагностується тільки випадково при зверненні до уролога чи сексопатолога з приводу порушення статевої функції.
Найхарактернішим симптомом його загострення є больовий синдром (над лоном, в паху, в яєчках, у промежині та сечовипускному каналі, у попереково-крижковому відділі хребта, нерідко біль віддає в стегно, в область заднього проходу). Перелічені симптоми можуть з’являтись одночасно. Запальний процес може перейти з передміхурової залози на інші органи (???міхурці). Біль стає неприємним, періодично повторюється. Тож раджу всім чоловікам старшим 30-40 років, у яких немає ознак хвороби: звертайтесь до лікаря своєчасно.

Тарас ГУЗИЧАК,
лікар-уролог вищої категорії

Print PDF