У бібліотеках міста, особливо, в центральній міській бібліотеці, що по вул. Тараса Шевченка, дуже часто відбуваються зустрічі із письменниками, авторами нових книг, читацькі конференції, що пропагують нові видання для розумної читаючої частини нашої бориславської громади. Це складна і потрібна робота і не настільки аж така вдячна.
Як давній читач цієї бібліотеки хотів би порадити для читацького загалу твори, які сам люблю і, думаю, вони сподобалися б й іншим, хто не байдужий до літературного слова.
Мабуть, найперше – поетична казка Івана Франка «Лис Микита». Нібито звичайна весела казка для діток, але скільки там закладено філософського тай політологічного підґрунтя. По суті, це ніби літературна картинка не тільки бориславської громади, але й навіть нашого українського суспільства. Просто читати її потрібно уже не для дитячої розваги, а з позиції досвіду прожитих років.
Наступне – «Акваріум» та й наступні книги колишнього розвідника ГРУ КГБ Віктора Суворова. Прочитаєте ці книги справді на одному диханні, якщо близька вам літературна документалістика. Там розкрито все: як добирали у розвідоргани, яка місія посольств СРСР у інших державах, як готували псевдореволюції у тих країнах, що не дуже лояльно ставилися до «імперії зла», як усували з політичної арени неугодних лідерів інших країн. І врешті-решт, якщо ви уважний читач, то таки навчитеся «читати поміж рядками». А при тому хотів би додати, що автор наполовину українець і прізвище його батька чи то матері – Різун. Ту родину свого часу було переселено на Далекий Схід. І таки через багато років дав себе знати голос крові, коли Віктор вже був залучений до елітної структури – Головного розвідувального управління (ГРУ СРСР). Книги Віктора Суворова справді дуже вартісні і жоден, хто візьме їх до рук, не буде розчарований.
А ще хотів би порекомендувати для такого аналітичного читання «Старий Завіт». Власне – це Біблія людей Мойсеєвої віри. Там дуже чітко визначено, як поводитися з ворогами і своїми зрадниками. Ви зрозумієте, наскільки важливими є порядок і дисципліна в період не благодатних часів для народу чи нації. Дуже актуально для нинішньої ситуації в Україні, бо щось справді не так у нас твориться. Щойно увімкну радіо чи телевізор, відразу ж чую про «переселенців» з Донбасу, але ще більше про «громадян на непідконтрольних Україні територіях».
Так, це справді трагедія: все життя працювати, і раптом, все нажите пропало, будь щасливим, що залишився живим. Але стривайте, у Самборі живе хлопець, якому сепаратисти відрубали сокирою руку, бо на ній був витатуйований Тризуб, символ Української держави. Та коли про цей страхітливий злочин йшла мова на одному ніби то українському телеканалі, то прозвучала навіть думка, що, мовляв, не потрібно про це аж так наголошувати, щоб «не розпалювати ворожнечу».
А лише згадайте події у ДНР та ЛНР на «параді перемоги» 9 травня 2014 року, коли наших полонених бійців, всупереч всім міжнародним угодам щодо ставлення до військовополонених, одягли у нашийники і так тягали вулицями Донецька. А всі ті «нещасні» біженці, які зараз вимагають в України пенсії та й інші блага стояли вздовж дороги, бісилися з люті і по-садистське знущалися із наших полонених хлопців. Це були оті дуже «бідні і нещасні». Тож читайте Старий Завіт, щоб і ми не стали справді бідними і нещасними, шкодуючи ту сепаратистську погань.
Старий Завіт справді дуже розумна книга. Не буду писати – книга «євреїв». Адже «єврей» в перекладі із івриту – зайда. Не може бути зайдою народ, що живе поряд з нашим з часів щонайменше владарювання Володимира Мономаха. Які ж вони зайди? Вони – наші співвітчизники. Не напишу і книга «жидівська». За слово «жид» свого часу наші «народні депутати» придумали статтю, за якою можна були відбути в тюрмі аж три роки. А тим часом саме «жид» у перекладі з івриту означає «лев». Воістину, людській дурості немає меж. Адже справді, це був народ левів, що вигнаний зі своєї землі, дві тисячі років блукав чужиною, розселений між іншими народами, але зберіг свою мову, релігію, національну ідентичність і таки відродив з попелу, з піску свою державу.
Тож тим, хто любить з цього приводу дерти горлянку на виборах, особливо кандидатам в депутати, радив би ще раз прочитати оповідання Івана Франка «Борислав сміється». Тільки не уривками з хрестоматії української літератури чи з видань радянських часів. Почитайте видання сьогочасне. А то слухаєш, ніби й вірно говорить чоловік: «Я вірю, що Борислав знову буде сміятись…» Ба, та чи він тупий той кандидат, чи з нас насміхається? Борислав не те, що сміється, Борислав регочеться вже 25 років! То ж читайте справжнього Франка, а не радянську підробку.
Людям, в яких статки мільйон доларів і більше, щоб вони не думали, що вони перші такі мудрі і вперше так хитро стали багатіями, та щоб знали, що чекає якщо не їх, то їхніх нащадків, настійливо рекомендую почитати «Маніфест комуністичної партії» Карла Маркса і «Моя боротьба» Адольфа Гітлера. Не хапайтеся за серце, не крутіться і не плачтесь. А таки почитайте. Ось Гітлер: «… для окупованих територій (Україна) ніякої медицини, школа, – читати, писати і рахувати до ста, релігія і горілка». Панове, та ви реалізовуєте план Гітлера. Горілки море, а щоб менше пили, ціна захмарна як на наші зарплати, – пийте самогон, травіться. Релігія? Католики, греко-католики, троякі православні, баптисти, адвентисти, єговісти…( прочитайте «Акваріум» і зрозумієте, для чого їх так багато.). Школа ще тримається на вчителях, але й рейтинг вчителів знижений до неможливого. Цього року за підсумками ЗНО люди з найнижчими оцінками подалися вчитися на педагогів.
Щодо медицини, то я вже говорив про технічне оснащення лікарень і вартість ліків. Сказ, правець, дифтерія не лікуються (до речі, коли вдасться від дифтерії не померти, то інвалідом станеш точно). А вакцини від цієї страшної хвороби у державі немає. Спочатку, від часів Горбачова і до сьогодні велась агітація про шкідливість прививок. Потім зруйнували цю фармакологічну галузь, а тепер і закуповувати перестали.
А для чого? Почитайте Маркса: «… якщо капіталіст знає, що на 100% викладених коштів він матиме 100% прибутку, то немає такого злочину, який би його зупинив». Ні-ні, панове, я згоден, що ваші статки законні і чесно нажиті. От тільки є запитання, як це так: заводів, фабрик, виробничих комплексів все менше й менше, а мільйонерів і мільярдерів щораз більшає. Панове, пора зрозуміти, що усі криваві бунти від французьких якобінців і наших гайдамак та аж до ісламських фундаменталістів у наші дні мають одну причину: моментальне збагачення жменьки людей і зубожіння мільйонів. У різні часи були різні обґрунтування бунтів, але найточніше сказали оцих два. А що робити? Маркс твердив, що належить ліквідувати буржуазію як клас. Правда, Іван Франко у листі до Маркса писав, що коли зробити згідно його теорії, то всі злочини, що творитимуться в ім’я народу і для народу, повернуться проти народу. Отак воно і сталося. І марксизм, і нацизм виявилися нежиттєздатними. Та ці експерименти коштували людству ріки крові і сотні мільйонів людських доль. То чи не пора робити висновки, щоб не повторювати помилок, які справді можуть призвести до глобальної катастрофи.

Роман ЛУЦИК,
мешканець Борислава

Print PDF